Моя школа

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Ще восени минулого року Зразкова автошкола ТСОУ запросила на один із своїх заходів старшокласників шкіл району. Пізніше запропонували познайомитися із матеріальною базою закладу.

На одному із стендів онук випадково звернув увагу на фотографію, на котрій пізнав мене в оточенні курсантів. То я тоді саме повернувся з армії, служив в Афганістані водієм, а перший військовий вишкіл, дисципліну опанував саме у цих стінах, куди відрядив на навчання військкомат. Прийшов тоді подякувати і викладачам, і майстрам, бо завдячуючи їх науці вберігся від ворожої кулі.

Тоді, у вересні 2011, одинадцятикласникам запропонували вчитися водити автомобіль. Батьки бажання мого онука – свого сина – сприйняли стримано, мовляв, треба набувати знання у ЗОШ. Я ж Романа підтримав, вважаючи, що менше буде часу вештатись вулицею, адже заняття з автосправи відбувалися у вихідні.

Ось-ось Роман отримає права, зможе самостійно кермувати і моїм, і батьковим легковиками. А нещодавно поцікавився: „Так як із навчанням, чи не заважали уроки в автошколі вивченню математики, хімії, літератури ..?”

Виявляється, у групі є медалісти, серед них Інна Бойко, Юрій Санкін, які отримали „золото”; „срібло” заробила Катя Діденко. Хто хотів – той вчився.

Не заважала автошкола і дозвіллю. Наприклад, Ярослав Гудима і Олександр Воробей захоплюються спортом. Перший - завзятий волейболіст, член команди „Авангард”. Його ровесник грає у „Єдності”- триразовий переможець обласних чемпіонатів із футболу.

До речі, за 6 місяців в автошколі отримали права понад 160 курсантів. Найбільше, 93 щасливчики – права категорії „В”. Вісім мають категорію „С”, вони – водії-професіонали. Між іншим, стали популярними права на водіння скутерів, мопедів.

Двері моєї рідної автошколи, де вчився більше 35 років тому, не зачиняються. І це радує.

Микола Самойленко, м.Бахмач