Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Урок мужності

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Розгромивши влітку 1943 року ворожу навалу під Курськом, наші війська перейшли в рішучий наступ, а для поповнення армії приходили на війну юні хлопчаки. Так і 24 вересня 1943 року призвано батька Лисенка Григорія Яковича, який проживав у селі Зеленівці. Він хотів піти разом з батьком, але не взяли. Та трохи пізніше викликали і Григорія та 4 його односельчан до військкомату з повістками і відправили до м.Києва.


9 травня 2015 року учні гімназії – члени гуртка «Пошук» познайомилися і привітали зі святом Лисенка Григорія Яковича. Тепле спілкування та спогади ветерана дуже зацікавили гімназистів. А тому вони вирішили знову завітати на черговий незабутній «урок мужності» до героя. Згадав Григорій Якович і свій 164 гвардійський стрілковий полк ІІ Білоруського фронту, і те, як тяжко добирались до ліні фронту, і як після тяжкої битви за місто Бобруйськ пішли звільняти Польщу. Тяжкі були дороги війни… Не завжди був транспорт, часто їхали на лижах. Вперше одержав поранення у ноги ( в госпіталі вийняли осколок 5см, а інші ще й зараз залишилися в тілі). А через місяць – знову на фронт… Крізь сльози акцентує Григорій Якович увагу учнів на тому, скільки молодого цвіту не повернулося, скільки не відорано нив, скільки не долюблено, синів, дочок не народжено…


Після закінчення війни працював Григорій Якович на різних посадах: і головою сільської ради, і завфермою, і завклубом. Зараз проживає з донькою Галиною.


Учні уважно слухали ветерана, адже вони розуміють, що це людина, яка на власні очі бачила те страхіття, в юному віці дивилася смерті в обличчя.


Наш урок добігав кінця. Але так хотілося ще слухати і слухати, запитувати і запитувати. Та гімназисти мали виконати особливе завдання – привітати Григорія Яковича з Днем народження, адже 19 січня йому виповнився 91 рік. Тож до побажань членів гуртка «Пошук» та його керівника Лариси Грищенко приєднується вся гімназійна родина:


Посивіли ваші скроні,
Від турботи про дітей
Шану праці, шану долі
Віддаємо ми в цей день.
Хай рясним буде суцвіття
У саду, що ви садили.
Зичим миру, довголіття


Учні 9-го класу Бахмацької гімназії
На фото: учні-гімназисти вітають ветерана

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове