Ліс - твій друг
/ 0
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 10 червня 2016, 09:04
Шукав слушний привід завітати на ДП «Бахмачрайагроліс». Спочатку планував зустрітись із новим директором підприємства Віталієм Гордієнком на сотий день перебування його на посаді. Тоді не склалось.
На початку травня із засобів масової інформації дізнались про палаючі ліси поблизу канадського міста Форт Мак-Мюррей. Лихо охопило площу понад 200 тисяч гектарів. Згоріли сотні будинків, було евакуйовано понад 100 тисяч жителів. Думав зустрінусь, аби зробити актуальний матеріал у зв’язку з настанням пожежонебезпечного періоду і у наших лісівників. Та знову не судилося. До того ж гостроту моменту зняли рясні дощі.
А лісові пожежі не вщухали. Дізнавались про палаючу тайгу, а потім про лісовий вогонь поблизу американського Лос-Анджелеса. У приміських поселеннях згоріла школа, десятки житлових будинків. Це стало останньою краплиною – знайшов час, аби зустрітись з лісничим «Бахмачагролісу».
- З яким відчуттям дізнаєтесь про стихійні лиха далекі від нашого краю?
- Дійсно, і Сибір, і США, і Канада розташовані далеко від нашого дому, проте про ту біду дізнаюсь з болем. Немає для людей нашої професії біди страшнішої, ніж палаючі ліси.
Ось ви нагадали про сотні тисяч евакуйованих – це лихо. А хто порахує, скільки птахів, звірів, інших лісових мешканців загинуло у вогні. Дорослі і здорові представники фауни мають шанс уникнути біди, а молоде потомство, неоперене птаство, приречене на загибель.
Прикро, майже у 99 відсотках випадків причиною пожеж стає необережне поводження з вогнем людини. Один не загасив багаття, інший кинув недопалок чи сірник, а суха трава спалахує, як порох. Щороку лісівники звертаються через засоби масової інформації, застерігають, закликають населення, всіх любителів лісу уникати розкладання вогню, встановлення мангалів, розведення багать. Бо врешті-решт нехтування правилами поводження в лісі закінчується бідою. Тоді праця кількох поколінь лісівників йде прахом - від зеленого нашого друга залишається чорне, німе, гнітюче згарище…
- Яку площу лісів закріплено за підприємством ?
- Зараз у нас 3075 гектарів. Ростуть береза, сосна, вільха, липа. Є дубові масиви. Географія наших лісових площ досить розгалужена. Доглядаємо сосняки на Присеймів’ї, в Обмачевому, у Стрільниках, у Щучій Греблі, у Шевченковому Гайворонської сільської ради, якраз тут у нас ростуть 85-річні дуби-красені.
Щороку здійснюємо рубки, зазвичай вони планові, але трапляються й санітарні. Проте заліснені площі не зменшуються, бо щоразу їх відтворюємо. До речі, використовуємо нові технології посадки, коли легкозаймисті хвойні породи чергуємо з рядами беріз. У минулому році посадили 20 гектарів молодняка, у цьому - 5 га, але у нас попереду ще осінь – найкраща пора для висадки дерев.
Колектив наш нечисельний, на підприємстві працюють 9 лісників. Це небагато, враховуючи значну площу і географічну розгалуженість гаїв.
Зараз частину сировини переробляємо самотужки, задіявши пилораму і столярний цех. Плануємо спорудити сушарку, що дасть можливість отримувати високоякісну дошку та шалівку. Це сприятиме ще більш якісному виготовленню столярки - віконних рам, дверей, тощо.
- Віталію Миколайовичу, що б хотіли сказати наостанок любителям лісу?
- Гаї завжди вабили людей, особливо привертають до себе сьогодні, бо міські жителі живуть відірваними від природи. Лісники раді відвідувачам, які добре поводять себе у лісі, не зашкоджуючи зеленому середовищу. Поміркована людина не насмітить, не наб’є скла, не стане розводити багаття. Таких ми завжди вітаємо. Ліс – не лише джерело сировини. Він і лікар із своїми цілющими рослинами і свіжим повітрям. Він і розрада із своїм пташиним співом і заспокійливим шелестінням листя. Ліс – наш друг.
Спілкувався Борис Бобришев