Єдність поколінь

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Увімкнув радіо, сподіваючись почути прогноз погоди. Та натрапив на рекламу, яка зазивала людей похилого віку обласних центрів і великих міст до співробітництва, до укладання угод на довічне утримання. Почуте наштовхнуло на спогад про літню сусідку, самотність якої змусила оселитись у Митченківському будинку ветеранів. А потім згадав Миколу Степановича Міщенка, колишнього голову курінського колгоспу, який звів не лише дитячий садок, а й подбав про одиноку старість, збудувавши Будинок ветеранів війни і праці. На жаль, і сьогодні чимало самотніх людей потребують сторонньої допомоги. Соціальні працівники не в змозі розв’язати проблему самотності повністю. Потрібно, щоб і місто мало такий будинок. Тим паче, що економічна ситуація в країні не обіцяє швидкого відновлення. Молодь усе частіше відправляється на заробітки за кордон, нерідко залишаючи одиноких стареньких батьків напризволяще.


Спало на думку приміщення колишнього залізничного дитячого садочка, яке останнім часом слугувало нам кардіологічним відділенням. Сьогодні йдуть розмови про його закриття. То було б доречним передати його якраз самотнім людям. Кращого варіанта для цього годі й шукати. Адже тут і приміщення придатні для проживання, і харчоблок, і їдальня – все необхідне. Не менш важлива, наявність просторої прилеглої території, де можна вирощувати городину, оновити фруктовий сад, що було б заняттям для проживаючих, а вітамінний врожай доповнив би раціон.


Думаю, це був би правильний крок і у виховному плані для молодшого покоління, адже цивілізовані народи про своїх стареньких дбають як слід.


Михайло Іващенко,
заслужений працівник освіти України