Такого не було

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Ще влітку розповідав про мітинг під стінами Верховної Ради, організований Аграрною Партією України. Тоді ми протестували проти нецивілізованого продажу землі. Один з промовців озвучив плани недругів нашого народу, які прагнуть мати Україну без українців. Подумав тоді, що виступаючий перегнув палку, ну, як таке може бути.


Згадав це ось зараз, бо у мою Грушівку, де мешкає (поки що живуть) 17 хуторян, уже ось котрий день не завозять хліб. Наші літні односельці не пам’ятають, коли смакували хамсою, на хуторі стали дефіцитом звичайні сірники.


Особисто сам буваю час від часу у райцентрі, у сусідніх селах, то якось викручуюсь. Інколи привожу щось необхідне землякам. Але ж так не може бути нескінечно! Зараз стільки розмов про геноцид проти українського народу, саме це наштовхнуло на думку, а, може, нестерпне життя на хуторах – то перший крок до виживання українців з їх землі. Може, той промовець під стінами Верховної Ради мав рацію.


Боляче говорити про це на 27 році нашої незалежності. Така ганебна неповага до селянина перекреслює всі ідеали нашого прагнення до свободи, знецінює завоювання революції гідності, бо раніше такого неподобства все ж не було. Нічого не дали кілька моїх звернень до райдержадміністрації. Чи про таку Україну мріяли...


Юрій Вовкогон,
депутат Фастівецької сільської ради