Хто залишиться?
/ 0
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 06 квітня 2018, 09:32
З пагорба шляхопроводу і Палац культури, і висхідні до нього сходинки та прилеглу площу бачу, як на долоні. Того дня звичний простір мав особливий вигляд – все було заповнене людьми. Задивився на те, що відбувалося. Тільки що завершився передсвятковий концерт, і глядачі розходяться. Ті, хто молодший, випереджають решту, поспішають до кухонних плит, блендерів, микрохвильовок, іншого начиння, – потрібно встигнути приготувати святковий стіл... Людське море майже зачакловує, пригадую, коли ще бачив подібне.
Пам’ять вириває фрагменти з минулого. Ось людський потік виливається на вулицю після чергового перегляду стрічки в кінотеатрі «Мир». Згадалися районні огляди художньої самодіяльності з переповненим залом РБК. Як не згадати демонстрації – Першотравневі і Жовтневі. Причому в колонах було чимало людей з примусу, а на узбіччях рухалося в кілька разів більше тих, що з’явилися за власною ініціативою. А скільки людей кожного робочого ранку поспішало суцільним потоком на «Полімермаш». Тепер такого не побачиш. Не тому, що замовкли заводи, комбінати, бази, підприємства, головне – нас стало менше.
Свого часу автор дослідження Василь Непийвода звертав увагу на втрачену перспективу зростання чисельності і прогноз щодо кількості населення до 2050 р. Основним чинником депопуляції нації було домінування смертності над народженням. За даними статистики, станом на 01.01.2018 р. кількість наявного населення України, склало 42,3 млн. Приблизно ці цифри відображали і графіки місцевого дослідника. Буквально днями зустрівся з Василем Михайловичем, розговорилися. Не обійшли і тему чисельності населення України.
- Здається, що мої тогочасні висновки виявилися занадто оптимістичними. Виникли інші фактори, населення зменшується катастрофічно, - заявив В. М. Непийвода. – Тепер домінує виїзд українців на роботу за кордон. Найганебніше те, що в 43-му вивозили примусово, а зараз їдуть добровільно виносити нічні горщики з під німців. Мотив відомий – там європейські заробітки. Втім, питання не тільки в зарплатах. Не секрет, що через чотири роки після Майдану розчарування українців дуже велике. Медицина в загоні, просвітництво не реформоване, децентралізація буксує, де її провели, виникли нові проблеми. Які у нас суди, бачимо з теленовин. Ціни на все захмарні, дорожчають продукти, одяг, ЖКГ, пальне – усе.
Олігархи ділять Україну, а народ страждає. Усе більшу популярність набуває виїзд сім’ями, навіть відомі випадки переїзду підприємствами, - ділився невеселими роздумами Непийвода.
У нас, на Бахмаччині, трудова еміграція не отримала такої масовості, як у західних регіонах України. Може, виручає Київ, де сотні наших земляків працевлаштувалися охоронцями, консьєржками, продавцями, няньками. Нічна електричка забита ними до межі. Заповненими вирушають поїзди на Москву. Але все частіше з вуст «заробітчан» злітають назви країн: Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, навіть Литва.
Частіше їде молодь, хто тут залишиться?
Борис Бобришев