Хай буяє калиновий гай!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Завжди якось по-особливому зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ми вийшли у світ широкий. Саме до такого родинного гнізда завітали до Світлани Миколаївни Віденко щирі друзі, знайомі, щоб привітати її з Днем народження.


Тому без перебільшення можна сказати “Сім”я – ключ до щастя”, але щастя в її сім”ї закінчилося зі смертю її старшого сина Василя Прохорського. Ставши дорослим, самостійним і він прагнув знайти своє щастя в місті Києві, одружився з Діною. Але події на Майдані зупинили щастя молодої сім”ї і турботливої мами Світлани Миколаївни. Залишилась лише пам”ять про чоловіка, сина, брата!


В оселі мами Героя Небесної сотні все нагадує про сина, яку перетворила і перетворює у квітучий сад. Окрасою є калиновий гай Героям Бахмаччини, який нещодавно огородила декоративним парканом і нині сама фарбує його. А кругом скільки квітів! Підходжу до каплички на території подвір”я будинку і знову квіти, квіти, квіти...


По центру подвір”я величезний плакат – портрет Василя з очима мрії голубої, терпіння і щастя.


Швидко пролетів день вітання з найкращими побажаннями. А напередодні Дня народження в неї побував голова районної ради Міщук Віктор Федорович і керівник апарату Книга Світлана Володимирівна.


І хочеться мені низько вклонитися матері Героя, невтомній трудівниці, яка так увіковічнює пам’ять про сина.


Це її повсякденна турбота і щоденна праця, її палка любов благословляють нас у дорогу життя!


Гриценко Л.В., учитель історії