Земля не повинна стати товаром!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Якось справи привели до Києва. У столичному метро звернув увагу на гурт з прапорами, з гаслами. Останні були згорнуті, та все ж на одному з них вдалось прочитати слово „землі”. Запитав, що це значить?


- Добираємося до Верховної Ради, протестуємо проти продажу землі. Не на часі це – триває війна, грошей в українців немає...


Дізнався, що мітингарі з Кіровоградщини. За ці протести чув і раніше з повідомлень радіо, з телепередач, читав у газетах. Тільки то були повідомлення вже здійснених акцій, хотілося й самому приєднатися до протестувальників.


Вагався не довго – справи не горіли, міг відкласти, а мітинг ще коли буде. Подався з кіровоградцями...


Люду під Верховною Радою зібралося неміряно – і безпосередньо проти будівлі, і у Маріїнському парку аж до пам’ятника Ватутіну. Народу все прибувало, подумав, що десь у людській масі можуть бути земляки. Став протискатися через натовп, придивляючись до облич. Та де там, збагнув, що посланців мого краю можу і не впізнати. Став питати: „Є хтось з Чернігівщини?” Вже втрачав надію, як угледів знайомого Юрія Вовкогона. Зраділи зустрічі обоє, біля нього став пізнавати ще декого з бахмачан.


З Юрієм Прокоповичем вдалося усамітнитися аж на Грушевського. Поділився своїм бажанням підтримати аграріїв у протестах проти зняття мораторію на продаж землі: „Тільки не знаю, коли збираєтеся?”


- Організовуйте міську первинну партійну організацію Аграрної Партії. У нас, у Фастівцях, партійний осередок повниться новими членами, нас вже понад 60! У Бахмачі має бути вдесятеро більше. Шукайте однодумців, тоді завжди будете в курсі...


Аграрній Партії симпатизував і раніше, бо бачу, що саме тут вболівають за державу, за людей, за їх майбутнє. Головне, ця політична сила залишається чи не єдиною у протидії пограбуванню України шляхом підступного продажу годувальниці землі. А за неї поклав голову мій брат Павло 5 травня за кілька днів до Перемоги. Як можу сидіти, склавши руки...


Шукати однодумців виявилося не простою справою. Ой, цей наш менталітет – моя хата з краю. Та все ж міський осередок Аграрної Партії України створений. Нас поки що не так багато, як сподівалися, але це поки що.


Згадую мудрий вислів „инициатива наказуема”, спрацював він і в нашому випадку. Саме мене і обрали головою міської первинної партійної організації Аграрної Партії, то звертаюся до бахмачан, хто занепокоєний перспективою позбавлення нас нашої землі, як нещодавно втратили свою промисловість, приходьте до нас. Будемо протистояти гуртом. Ні продажу землі! Земля не повинна стати товаром.


Іван Олех