Було наче вчора

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Традиційно 29 липня в Україні відзначається День Сил спеціальних операцій. CCО вважаються елітою української армії, оскільки здатні виконувати різні завдання, серед яких: антитерористичні операції, рейди в тил противника, звільнення заручників, миротворчі операції. Цікаво, а чи є серед наших земляків ті, хто підпадає під цю категорію військовослужбовців? З цим питанням звернувся до голови правління ГО «Бахмацька міська спілка ветеранів Афганістану та воїнів АТО і ООС» Валерія Колоші.


- А як же, і не один. Наприклад, В’ячеслав Нецький - член нашої Спілки. Був миротворцем, ніс непросту службу в Боснії і Герцоговині, Сараєво, завжди було гарячі точки. Втім, чому б не розпитати про це у самого старшини. Дуже багато цікавого почуєте. Підкажу номер телефону....


- І ось розмовляю з В’ячеславом.


- Так, служив. Призивався ще в Радянську армію, був то 1991 рік, зрозуміло, незабаром усе змінилося. Військовий вишкіл отримав уже в українському війську. Може пам’ятаєте, в Югославії відбувалися криваві зіткнення. ООН прийняла резолюцію надіслати у закривавлену країну миротворців. Ними мали бути найманці. ООН звернулася до ряду держав, у тому числі і до України, надати кращих бійців - еліту нації для наведення стабільності. Запропонували піти в найманці і мені. Охочих набралося 1800 чоловік. Передислокували в повітряно-десантну дивізію для інтенсивної підготовки для участі в миротворчих операціях. Начебто не кволий, і фізично досить розвинений, але освоювати нову науку, при підвищених навантаженнях було не легко. Між іншим,із 1800 претендентів залишили лише 500.


Тренували не лише фізично, а й психологічно. Адже мали перебувати на лінії зіткнення, у кожну мить об’єктом нападу міг стати сам. Витримка, витримка і витримка – дуже важлива якість кожного миротворця. Хто пройшов ту школу, виховав у собі особливу якість, яка є ознакою характеру й досі.


Легко переконаєтеся, поспілкувавшись з іншими миротворцями-земляками. Жаль, що бракує часу, було б корисно поговорити з моїми побратимами Олегом Гурином і Олегом Козловим. Першого змінив я, а його тезка через рік змінив мене. Вони пройшли Косово. А ще в операції брали участь Ігор Юревич, Андрій Бандоля.


Ні, там не зустрічалися, це з’ясувалося вже пізніше при спілкуванні, адже тепер перебуваємо у міській спілці ветеранів Афганістану та воїнів АТО і ООС, тут і контактуємо.


Минуло відтоді 25 літ – чверть сторіччя, а здається, наче вчора.


Спілкувався Борис Бобришев