Музика в моєму житті
/ 1
- Деталі
- Категорія: Есе-роздум
- Опубліковано: П'ятниця, 17 травня 2013, 16:09
Три роки тому закінчила Бахмацьку школу мистецтв, саме у її стінах моє життя заполонив чарівний світ музики. Продовжила навчання у музучилищі. Завершуэться педпрактика – ще один вагомий привід згадати про „музикалку”, про однокашників, про моїх вчителів-наставників. Вітаю всіх: і випускників, і викладачів із завершенням навчального року. Щастя бажаю всім.
Нехай підтвердженням моєї вдячності педагогам школи мистецтв буде ось ця замальовка.
Рано чи пізно в житті кожного з’являється музика і вже не залишає до останнього подиху. Уперше знайомимося з нею через колискові наших мам. Згодом самі наспівуємо дитячі пісеньки з улюблених мультфільмів. Музика оточує нас скрізь, від неї не сховаєшся, навіть якщо цього дуже захочеш.
Вона лунає з кав’ярні за рогом, пронизує метушню тролейбуса дзвінком мобільного телефону, живе у дзижчанні комарика, у дзюрчанні струмочка, відбиває ритми стукотом коліс потяга, веселить весняним співом пташок. Музика пульсує навіть там, де не сподіваєшся почути: у ритмічному падінні крапель, у рипінні снігу під кроками, у скрипі не змащених дверей, що нагадує гру віолончелі, у прогулянці вітру сухим листям, у тріскоті хмизу у бабусиній печі, навіть у моторошному «пугу» сови посеред тиші лісу. І хто знає, чують ті мелодії безумці, чи, може, обрані «щасливчики»?!
Деякі з тих диваків обрали професію пов’язану з музикою і, як би це не звучало потішно, я в тому числі. Коли вирішила вступити до музичного училища, не задумувалась, ким буду, як отримаю диплом, просто підкорилася поклику серця. Зараз не шкодую про зроблений мною вибір, адже, що може бути кращим, ніж присвятити себе сфері, до якої тягнеться душа, яку відчуваєш серцем. Щодня з хвилюванням торкаюсь творчості майстрів музики, як Бетховен, Вагнер, Глінка, Ведель, занурююсь у таїну та красу опер, симфоній, кантат, намагаючись вгадати глибинний замисел геніїв, та стараюсь передати свої враження через пісню. Намагаюсь вловити суть нот, які підпорядковані не лише правилам побудови, але й руху думки, запалу, азарту в боротьбі з прогресуючим розумом, бо кожний твір — витвір мистецтва, створений емоціями пропущеними крізь себе. Якщо ж не вистачить наснаги знайти ту іскру-родзинку твору, мій педагог-наставник завжди прийде на поміч.
Тож перейнявши знання досвідчених вчителів, навчусь ділитися тим вмінням розуміти і відтворювати перлини шедеврів музичного мистецтва. Як говорив Чарлі Паркер: ”Музика – це ваш власний досвід, ваші думки, ваша мудрість, якщо ви нею не живете, вона ніколи вам не віддячить”. А найвищою нагородою за старання стане палаючий вогник цікавості в очах учня, якому, справді, небайдуже, котрий сьогодні жадає піднятись на одну щаблину вище, ніж учора.
І взагалі, музика – це місток між мрією і реальним життям, бо тільки вона може перенести у казку. На завершення, не знайшла кращих слів за вислів Рональда Рейгана: «Життя – це одна довга, солодка пісня, тож почніть його з музики».
Тетяна Дяченко,
студентка музучилища імені Л.М.Ревуцького