Спалювати чи не спалювати

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
З настанням весни кожен господар спішить прибрати подвір’я, присадибну чи дачну ділянку від решток опалого листу, торішніх бур’янів та іншого непотребу. Прибравши, підносить до купи сміття сірника і з почуттям виконаного обов’язку милується, як полум’я знищує сміття, довершуючи справу до кінця. І хоч по радіо і в газетах звучать застережливі слова санітарних лікарів та екологів « не спалюйте сміття - цим ви отруюєте себе і тих, хто живе навколо вас», а на зауваження сусіда, що дим не тільки в нього на подвір’ї, а вже і в хаті, часто чуємо відповідь - «Я ж палю не на твоєму, а на своєму подвір’ї». Почувши таку відповідь, один «мудрий» дядько вивісив на подвір’я гучномовця і увімкнув його на всю потужність зі словами: «Я ж граю на своєму, а не на твоєму подвір’ї».
 
Впевнений: більшість навряд чи знає, що своїми руками запускає в атмосферу речовини, небезпечніші, ніж нервово-паралітичні.

Їх назва - діоксини. Потрапляючи в організм, вони пригнічують імунну систему, швидко руйнують гормони, вітаміни, залишаючи людину беззахисною перед хвороботворними організмами, сприяючи виникненню ракових новоутворень.

Широкомасштабні дослідження вчених Європи і США дозволили встановити точні джерела проникнення діоксину в атмосферу. До них відносять і спалювання рослинних решток та опалого листя.

Очищаючи повітря, до осені листя стає своєрідним відстійником отруйних речовин.

Куди ж подіти рослинні рештки?
У містах повинні про це подбати комунальники, а от господарі присадибних і дачних ділянок повинні знати, що спалюючи або викидаючи на узбіччя доріг рослинні рештки, ви з кожної сотки викидаєте близько 1,5 - 2 кг азоту, 0,2 - 0,3 кг фосфору, 1 - 1,5 кг калію та інші поживні речовини, майже по 10 кг органічних речовин.

Що ж робити, аби зберегти ці добрива? Якщо рослинних решток накопичилось багато, їх потрібно закомпостувати. В господарствах, в яких утримуються тварини, рослинні рештки просто складають разом з перегноєм, а при його відсутності рослинні рештки складають у компостні кагати на краю ділянки шарами по 30 см товщиною, посипаючи їх азотними добривами та поливаючи час від часу водою. Оскільки розклад (гниття) органіки часто-густо затримується, то щоб не розповсюджувати бур’яни, краще використати компост через 2 роки.

Садівникам крім того слід пам’ятати про те, що якщо рік у рік у саду згрібати листя, порушується ритм відтворення ґрунту, він ущільнюється і пересихає, як наслідок - дерева ослаблюються, хворіють, менше живуть.

Отож, прочитавши сьогоднішню розповідь про шкідливість спалювання рослинних решток, задумайтесь. Можливо, причиною багатьох ваших негараздів -слабість, роздратованість, алергія - є саме речовини, які виділяються при їх спалюванні. Адже можна отруїтись і малими дозами.

М.В. Іващенко, заслужений працівник України