Що нам приносять інформаційні русла більше – позитиву чи негативу? На мою думку, це дуже актуальна на сьогодні тема і, можливо, трохи демагогії не завадить. А також мені здається, що це головна причина убогості  сучасних людей. Звичайні люди не можуть вторгнутися до підсвідомості - вони можуть. Тому аби змінити свідомість людей, потрібно змінити ЗМІ.

Учорашній вечір хотіла провести біля телевізора, бо захворіла і, взявши до рук телепрограму, не знала, що робити, - чи то сміятися, чи то плакати. Уранці наш мозок загружають комедійними передачами, що гнуться  від кількості „звьозд” , які буцімто повинні нас смішити. Удень нас годують серіалами – мильні опери, які по одному сценарію змушують нас лише або заздрити життю тих, сценічних людей, або насміхатися над тупими режисерами, котрі не можуть придумати щось нове. А ось ввечері найцікавіше – величезна кількість зіркових шоу. І так до ночі.

 

Діти звикли дивитися в екран телевізора і , узрівши там ще одну поп-зірку, заразитися ідеєю фікс бути схожою на неї. Адже можна було б показувати на екранах більше культурних новин, а не світського життя, яке не має до нас аніякого відношення, та й заробляти на особистому житті інших людей, як на мене, абсолютно не коректно. Проте звісно вплив на дітей, молодь продукують не лише ЗМІ. У школі нас навчають обманювати. Батьки нам вказують на те , що потрібно вміти вертітися, аби прожити.  Сучасні фільми, книги, журнали, інтернет-сайти - про що вони? Про що ми розмовляємо з друзями        ( коли поряд їх більше однієї персони)? На що ми витрачаємо свій вільний час? Аж надто не на роздуми над своїм життям.

Існує багато суб’єктивних та об’єктивних причин  на те, чому ми стаємо ТАКИМИ. Але ж є люди, котрі несуть крізь цей смітник добро, чистоту, щирість, допомогу іншим. І якщо є така людина (вони ж не особливі, зростали з нами в одній країні, місті й німб у них над головою не висить), отже,  ця людина є і в кожному з нас.. може, просто в нас поки що сплять ці почуття? Можливо, для них ще рано?

Так ось… стосовно ЗМІ , - так, здебільшого вони несуть моду, обездушують людей, не дають їм думати. Але ж і суспільство робить часто те  саме. Потрібно навчитися не брати до уваги чужу думку як свою, а вірити в свої ідеали та принципи. Потрібно з самого народження прищепити дитині незалежність від стереотипів, що нам нав’язують, але для цього потрібно, щоб і батьки були від них вільними. Та все потрібно робити одночасно: і виховувати дітей, і самому ЖИТИ у співвідношенні з тим, у що віриш, щоб і твої діти залишалися Людиною зсередини.

Мабуть, у вас уже виникло питання щодо того, як я можу писати про негатив ЗМІ, коли сама пробую свої сили у цій сфері. Я відповім просто – дуже страшно знати, що твоя порядність одного разу розіб’ється об товстий шар несправедливості та ієрархії в нашому світі. Я не можу судити як професіонал, адже я тільки позаштатний  кореспондент й інколи маю можливість висловити свою думку і не маю великого життєвого досвіду, але відомо всім, що таких журналістів і ЗМІ, які не продаються, на жаль,  дуже мало. Особливо, коли тема стосується політики. І тут велику роль грає страх.

Наше телебачення залишає бажати кращого. Особистість, яка формується, подивившись його, буде думати, що герої країни це тіматі, собчак, звєрєв тощо зі своїми лише матеріальними цінностями, і діти будуть брати з них приклад. Абсолютний доступ до будь-яких передач та каналів може сформувати із вашої дитини зрештою, вибачте за слово, дебіла. І не лише.

До цього списку входить маса передач та фільмів, з яких просто ллється агресія, насилля, збочення. І найстрашніше, що дитина уже в реальному житті не бачить у цьому негативу, сприймає як норму! Ніхто не буде заперечувати, що саме через негатив на телебаченні, через максимум насилля дитина може знаходитися у важкому психічному стані, телебачення може накласти значний відбиток на підсвідомості особистості, яка ще не встигла сформуватися. Це може призвести до серйозних наслідків у подальшому.

ЗМІ безумовно впливають на нас. Нехай деякі вміють читати поміж рядків та виловлювати крупинки правди із кучі брехні. Деякі взагалі не читають ЗМІ, але ж переважна більшість читає і вірить всьому. У те, що Путін – герой народу, Горбачов – класний мужик і все правильно зробив, у корні вбивши те, що намагалися побудувати. Та що можна змінити? Що можна зробити? Телебачення – це лише пряма гілка до збагачення. Суцільна комерція. Ви думаєте, що хтось так сильно хвилюється за ваші інтереси? Аж ніяк, коли основний інтерес – гроші. Люди звикли дивитися те, що їм показують. Неважливо що. Якщо б по телебаченню показували лише філармонійні концерти – всі дивилися б лише їх.

Та чи можна постійно звинувачувати лише когось? Вони поганці, вони впливають на нашу підсвідомість, на нашу психіку, на наше життя врешті-решт, а ми... ми лише жертви. Та як ми можемо дозволити комусь впливати на нас та наші думки? Ми ж бо повинні самі навчитися думати. Не слухати та тупо вірити всьому, а ДУМАТИ над усім цим почутим.

Щодо нашого міста. У Бахмачі існує два головних джерела ЗМІ – це районні газети, відомі всім. Чи можна говорити про якийсь негативний вплив від тієї інформації, яку ми отримуємо із них, сказати неможливо, адже всі ми знаходимося в невеликому місті, де і спекулювати інформацією не має сенсу. Проте ми знову ж таки повинні думати лише своєю головою. Адже всі ми її маємо на плечах, і не потрібно її втрачати через черговий потік інформації, котра немов інфекція грипу заражає всіх навколо вірусом.

Захищатися потрібно не марлевою пов’язкою на обличчі , а мозком, любі друзі!
А ЗМІ? Що ж – їх треба читати, такі, що змушують думати.