Ми вже писали про цю споруду, найвищу будівлю планети з усього створеного людськими руками. Звели  її  на рівному місці, практично в зоні пустині і є ця грандіозна башта частиною туристичного комплексу, перетвореного, поряд з видобутком нафти, в одне з головних джерел прибутків цієї невеликої держави на узбережжі Перської затоки. Поїхати чи полетіти туди не маю ні здоров’я, ні належного гаманця, тому передаю тут пережите і побачене очима мого давнього друга Хорста Фауста з Федеративної Республіки Німеччини, який  після перенесеної складної операції буває там разом з дружиною головним чином для зміцнення здоров’я, підірваного на вісмутових (читай уранових) шахтах. 

Башта Дубаї стала найвищою будівлею у світі, досягнувши майже кілометрової висоти. Знаходиться вона в Об’єднаних Арабських Еміратах, у  шейханаті Дубаї. ОАЕ – федерація  7 невеликих арабських держав-монархій        (Аджман, Дубаї, Шарджа та ін.), на чолі яких стоять спадкові правителі. Розташована вона на південному сході Аравійського півострова, на березі Перської затоки. Клімат тут спекотний, ґрунти – пісок і камінь. Рослинності майже ніякої. Отже, типова пустиня. Єдиним і головним природним  багатством є нафта, і багатством цим її жителі розпорядились розумно і раціонально: країна за життя практично двох поколінь від найвідсталіших форм феодалізму, а інколи й первісно-общинного ладу, з гордо піднятою головою вступила в сучасний світ.

 

Свідченням тому є і ця найвища у  світі споруда, яка  ще недавно носила ім’я „Башта Дубаї”, а сьогодні вже називається „Башта халіфа”. Причина зміни назви банальна – відсутність грошей. Коли світова фінансова криза в 2009 році досягла Арабських Еміратів, у шейха (правителя країни) Дубаї забракло грошей на завершення будівництва і придбання необхідного для експлуатації башти обладнання та матеріалів. Правитель сусіднього шейханату Абу Дабі шейх, який має у своїй власності величезні поклади нафти, передав своєму колезі й родичу необхідні для завершення будівництва мільйони. Умовою було – зміна назви башти. Так вона і перетворилась у  „Башту халіфа”. Назва, звичайно, політична. Це символ величі арабського світу. Читається цей символ просто: башта -  перша по висоті споруда планети, а халіф був першим серед володарів середньовічного світу. Володіння Арабського халіфату охоплювали Іспанію, Північну Африку, Близький і Середній Схід, Середню Азію. Тепер на цих територіях є кілька десятків суверенних держав.

Ми вже розповідали, що проектна висота башти аж до завершення будівництва була суворою таємницею. Тепер ця таємниця стала відомою всьому світові - висота башти становить 828 метрів. На висоті 524 метри башта має оглядову платформу, також найвищу у світі. З такої висоти розташовані внизу багатоповерхові готелі та житлові будинки видаються сірниковими коробочками. У гарну погоду можна побачити і столицю держави, морський порт та блакитні далі тропічного моря, тієї Перської затоки, назву  якої уславив легендарний Сіндбад з „Казок тисячі і одної ночі”.

Квиток на неї коштує всього 20 євро, а швидкісний ліфт доставить вас туди всього за 55 секунд. Але це не єдині світові рекорди, їх при спорудженні будівлі встановили чимало, головним чином у  галузі будівельної індустрії.

У цих краях не буває землетрусів, але постійно дмуть сильні вітри. Для того щоб споруда не перекинулась, її поставили на надійний якір, фундамент з багатьох сотень паль зі сталі і бетону, занурених у  грунт на 50- метрову глибину. Той фундамент спланував архітектор із США Ад-ріан Сміт у вигляді трипелюсткової квітки, поширеної в місцевій пустині. У споруді башти передбачені і спеціальні конструкції для мінімізації сили вітрів. І все ж башта хитається, хитається з амплітудою до 1,5 метри.

Установка штучного клімату в башті потребує до 10000 тонн льоду на добу. Отже, за рік утворюється  багато мільйонів літрів конденсату, і цю воду, яка по трубах стікає в цистерни, розміщені в підвалах, використовують для поливу зелених насаджень. Сяючий на сонці фасад башти, який складається з 83600 квадратних метрів рефлектуючого скла та 27900 квадратних метрів алюмінію і сталі, необхідно час від часу чистити. З цією метою сконструювали спеціальну телескопічну „руку”, довжиною в 45 метрів, яка і миє кожні 4 місяці той  фасад.

Південне тепле море, сонячні пляжі, прекрасне обслуговування та можливість придбати в численних магазинах і магазинчиках за помірними цінами не тільки сувеніри, а інколи й дуже потрібні речі, притягують сюди величезні потоки туристів з усіх кінців світу. Тож туристична „індустрія”, поряд з торгівлею нафтою, перетворилася  на важливе  джерело прибутків цієї маленької і за територією, і за кількістю населення держави. Заклади громадського харчування, як би ми їх назвали, тобто численні ресторани, кафе і просто забігайлівки пропонують смакоту національних кухонь: італійської, японської, мексиканської, китайської тощо з їхніми екзотичними стравами. Наприклад, засоленими і висушеними кониками (сараною, мексиканська кухня) чи запеченим м’ясом змії і кота, приправленим зеленню з гострим запахом, під назвою „Бій тигра з драко-ном”(китайська кухня), яку запивають, за бажанням відвідувачів, з маленьких келишків горілкою, настояною на ...невеликих змійках або і жень-шень (корейська кухня). Як кажуть українці: „Що кому подобається. Кому піп, кому попадя, а кому і попова дочка.” Деякі з цих делікатесів (солона сарана, екзотична горілка) пробував і я, але тут, удома. Привозили з тих далеких країв друзі. Нічого особливого! Українське краще!

Схід є схід - і годі уявити його без галасливих базарів. Особливо багатими  й  цікавими в Дубаї є ринки лікарських рослин, різних овочів і зелені, рибний базар з горами живої і переробленої вже риби і мрія багатьох жінок - ринок золотих і срібних прикрас. Ціни теж помірні. За переконаннями туристів, саме Дубаї надає їм найкращі можливості для відпочинку й задоволення допитливості. Тут добре розвинута інфраструктура, яка дозволяє познайомитись і з столицею держави та морським портом.

У деяких із цих екзотичних еміратів, наприклад у  Рас аль Хаймі, туризм перебуває в зародковому стані. Отже, і нам не слід  журитись - усе ще попереду...