Із історії шкіл району
/ 0
- Деталі
- Категорія: Цікаво знати
- Опубліковано: П'ятниця, 23 серпня 2013, 11:11
Село Фастівці. Навчання проводили церковно-парафіяльна школа та два сільських однокласних початкових народних училища Міністерства народної освіти Російської імперії:
1. Сільське чоловіче однокласне училище відкрилось у 1844 році і знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання у 1900 році виділяли: земство - 900 крб., місцева громада – 50 крб. В училищі навчалося 140 хлопчиків. Опікун училища - Іван Григорович Ільченко. Учитель Василь Львович Ячницький закінчив Острозьку учительську семінарію. Розпочав працювати вчителем у жовтні 1881 року, на даній посаді - з листопада 1882 року. Заробітної плати у рік отримував 300 крб. та проживав у службовій квартирі безкоштовно. Помічниця вчителя Євдокія Георгіївна Ячницька мала звання сільського вчителя. Працювала вчителькою з грудня 1882 року, на даній посаді – з листопада 1890 року, отримувала 180 крб. та проживала безкоштовно на службовій квартирі. Друга помічниця вчителя, Ганна Павлівна Калиновська, закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, працювала в училищі з січня 1897 року. Заробітна плата її становила 180 крб. на рік та мала безкоштовне службове житло. Законовчитель - священик Семен Федорович Богдановський працював із жовтня 1888 року і отримував 60 крб. Училище мало 145 квадратних сажнів земельної ділянки із розсадником плодових дерев. Співу навчали законовчитель і вчитель.
2. Однокласне жіноче училище відкрите у 1884 році, перебувало у громадському приміщенні. На його утримання у 1900 році земство виділяє 440 крб., навчалося 98 дівчаток. Опікун училища, козак Микола Степанович Жула, на посаді - з 1890 року. Учителька Олександра Йосипівна Власьянович закінчила Острозьке жіноче училище, вчителькою працювала з 21 жовтня 1886 року, на даній посаді – з 27 вересня 1895 року. Отримувала 300 крб. і мала безкоштовну службову квартиру. Законовчитель - священик Семен Федорович Богдановський працював з жовтня 1888 року. Отримував 60 крб. в рік заробітної плати. Співу не навчали. При училищі знаходилась земельна ділянка площею 1/4 десятини під городиною.
3. Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1895 році, в ній навчалось 53 хлопчики та 11 дівчаток. Приміщення для школи орендували у приватної особи за плату. У 1898 році вона утримується за місцеві кошти в сумі 196 крб. Законовчитель - диякон місцевої церкви Захар Павлович Могилевський. Він закінчив 4 класи духовного училища, за роботу в школі отримував 19 крб. У 1897 році у селі мешкало 4318 жителів.
Село Піски. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище, відкрите у 1881 році. Навчання школярів проходило у громадському приміщенні. На утримання земство виділяло 426 крб., у 1900 році навчалося 42 хлопчики та 15 дівчаток. Опікун училища, дворянка Марія Іванівна Кочубей, на цій посаді - з 1881 року. Вчителька Віра Федорівна Міняйло мала звання сільської вчительки. Працювала з жовтня 1896 року, отримувала 250 крб. зарплати і мала безкоштовну квартиру. Законовчитель - священик Митро Федорович Лукашевич, працював з 1899 року. Училище мало земельну ділянку в розмірі 20 квадратних сажнів. Навчав співу законовчитель. У 1897 році населення села складало 938 мешканців.
Село Часниківка. Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1896 році. Школа мала власне приміщення, на її утримання у 1898 році витратили 13 крб. земських коштів. Навчалось 43 хлопчики та 5 дівчаток. Законовчитель – священик місцевої церкви Павло Іванович. Іван Артемович Смирнов навчання проводив безкоштовно. Також, козак Бондаревський мав звання вчителя, за роботу отримував 47 крб.
Село Тиниця. Навчання проводило училище, відкрите у 1875 році, знаходилось у громадському приміщенні. На утримання училища виділялося 250 крб. З процентів капіталу, пожертвуваного дворянином Григорієм Павловичем Галаганом, земство виділяло 225 крб., місцева громада - 175 крб. Навчалося 145 хлопчиків та 29 дівчаток. Вчитель Григорій Пилипович Савенко мав звання сільського вчителя. Працював з 15 вересня 1881 року та отримував 300 крб. Помічниця вчителя Марія Тарасевич закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, навчала дітей з 9 січня 1899 року. Законовчитель - священик Костянтин Неаполітанський працював з 1895 року. Отримував 50 крб. заробітної плати на рік. Училище мало півдесятини землі із садом. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3318 осіб.
На фото - Школа, село Часниківка
При написанні статті використані:
1. Черниговские епархиальные известия за 1900 год, №3. – Чернигов, 1900.
2. Памятная книжка Киевского ученого округа на 1901 год. Часть IV. Черниговская губерния. – К.,1901.
3. Журналы Конотопских чрезвычайных и очередных уездных собраний.
4. Населенные места Российской Империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и число жителей , преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. – СПб.,1905.
5. Воробей С.М., Бахмаччина. – Бахмач, 2006.
Микола Терех, НІКЗ”Гетьманська столиця”
Історія Тиницької ЗОШ
У 1874 році в селі відкрита перша Земська школа, яка працювала до революціїї 1917 року. Вона була вкрита солом’яною стріхою. Більша частина населення була неписьменна. У селі діяла чотирьохрічна школа, в якій навчалося 100 учнів. Закону про обов’язкове навчання не було, а тому частина учнів покидала школу з 2-го та 3-го класів. Таким чином випускали з четвертого класу 14-16 учнів. У школі працювало 2 - 3 учителі. Перший випуск учнів здійснено у 1876 році. На той час було 16 випускників - усі хлопці. На випускних іспитах, крім учителя, були присутні поміщик та інспектор народної освіти міста Конотопа. Першим директором школи був Науменко Іван Федорович, другим – Савенко Єгор Пилипович. У період 1905 - 1920 років збудовано школу з чотирма класами, тобто з чотирирічною освітою. Учителями були Назимок Євдокія Данилівна, яка згоріла під час Великої Вітчизняної війни в сільській клуні разом з односельчанами, Мусієнко Данило Омельянович, Гриценко Марія Іванівна, яка читала в класах німецьку мову, хоча сама була латвійкою, Школяренко Микола Григорович (початкові класи). У 1938 році в селі відкрито середню школу, де навчалося на той час близько 600 учнів. Перший випуск середньої школи був у 1941 році.
В окупаційний період села в школі розташувався німецький госпіталь. Коли німецькі війська відступали, то спалили всіх своїх поранених солдат, що знаходилися в госпіталі. Так була спалена школа.
На сьогоднішній час Тиницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - це 134 учні, 20 педагогів, 7 працівників.
На фото - Тиницька середня школа. (20-і роки XXст.)