Відзначаємо

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Шановне жіноцтво Бахмаччини почали вітати задовго до свята – 4 березня у районному Будинку культури. Холодна зала розквітла того дня жіночою красою і квітами на їх честь.

І навіть на сцені того дня панувала „слабка” стать: три ведучі оголосили святковий „дівич-вечір”, перше слово для вітання надали жінці – голові райдержадміністрації О.Допі. Та чоловіків не дуже „дискримінували” – устиг сказати теплі слова землячкам і міський голова П.Шимко, і заспівати пісень – наша сильна половина культури району.
 
Звісно, вітання своїм мамам, бабусям, подругам дарували діти. Так, „Весела полька” у виконанні хореографічного колективу під художнім керівництвом Я.Кальченко зігріла глядачів своєю запальною енергетикою і водночас ніжністю, а щемливі голоси скрипок ансамблю школи мистецтв (викладач Ю.Шевчуковський) сколихнули в серці ностальгійні спогади... Одне слово, і попри те, що було глядачам не надто тепло, і що трохи затяглася основна промова, і що якось узагалі несвятково на фоні сьогоднішніх гречано-борошняних реалій, бахмачанки пораділи і відчули себе „героїнями дня”.

Святкувати продовжили – кожен у себе і коли як вийшло. У Стрільниках „вийшло” у неділю, 6 березня. Зал місцевого „Козака” майорів того дня рушниками й скатертинами заквітчаними – роботами стрільницьких майстринь-вишивальниць, різнобарв’ям хусточок і жіночих рум’янців, дзвенів піснями і дрижав від сміху. Та про все це – у наступному числі „Порадника”.

Н.Теплова