Курінь: Йорданська вода зцілюєєе душі

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: П'ятниця, 27 січня 2017, 11:05

Хор повторив: «Голос Господній...», і щось водночас і гірке, і солодке розлилося у грудях... Згадав, як мама у далекому моєму дитинстві поверталася з Водохреща. Була закляклою, але вдоволеною, бо у кошику тіснився посуд зі свяченою, цілющою водою. Чи то від морозця і рум’яного її обличчя, чи від самого дійства, ненька була ще привабливішою і добрішою. Решта того дивного дня сповнювалася якимось новим, піднесеним змістом. Очевидно, зі старенької Спасо-Преображенської церковки поверталася не лише з життєдайним питвом, а й з печаттю Духа Святого...

А хор уже співав колядки, а потім щедрівки.

- У ці ризи Ісус убирався, на
службу виряджався.
Перша служба – Різдво
Христове,
Друга служба – святий Василь,
Третя служба – свята Водохреща...

Після кожного рядочка лунають рефреном знайомі слова: „Святий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я...” – більшість присутніх підспівують їх пошепки...

Здається, ще ніколи курінці не збиралися у такий чисельний гурт. А привід для того пристав більш, ніж поважний - православний люд святкував Богоявлення, або кажуть, Водохреща.

Ще напередодні на ставку вирізали величезну лунку, віруючі називають її йорданью. Прикрасили ялинковими гілочками і «царські врата» над сходинками до купелі, і розлогий хрест біля ополонки, і престол. Старалися так, що відгукнулася і природа, не залишилася осторонь – посріблила голочки хвої памороззю, що надало святу ще більшої чарівності.

Сотні палаючих свічок зігріли крильця вітерцю, і він притих десь на верхівках старих верб, милуючись святом курінців.

Священик Свято-Миколаївського храму - отець Георгій ще зранечку відбув Богослужіння у церкві. А потім з мирянами при хоругвах рушив на місце головних подій Водохреща. Повітря сповнилося молитвами, ароматами ладану, вощини і смолистої хвої. Після молитов і церковних піснеспівів настала кульмінація дійства – освячення води і всіх присутніх. Тут же почалась купель у ополонці. Сміливців знайшлося доволі, решта дивилася на них із заздрістю.

Готувалися до Православної урочистості всім селом. Доклав турбот сільський голова Леонід Вдовенко, розкошелилися місцеві підприємці, найщедрішим виявився директор ПСП, депутат районной ради Василь Булах. То бажаючі посмакували і кулешем, і канапками, і прозорою, як сльоза, горілкою.

Та все ж головний подарунок свята – освячена, цілюща вода. Зберігають її за образами на випадок поранення, хвороби чи якогось лиха. Як залишається вона в оселі, упевненіше почуває себе у нашому бурхливому сьогоденні кожна православна душа.

Борис Бобришев