Як прийдуть до тебе три празники в гості...
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 19 січня 2018, 12:11
А що перший празник - Рождество Христове, яке ми святкували 7 січня. До цього свята ретельно готуються заздалегідь. З періоду жнив, після закінчення збору урожаю, роблять Дідуха - головного атрибута Різдва. Збирають його з різних злакових культур : колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп духмяні трави. Протягом Пилипівського посту, який триває з 28 листопада до 6 січня, кожен член родини має неодмінно підготуватись до Різдва, пробачити всі образи, прийти до церкви на сповідь.
Надзвичайно цікавою традицією в надвечір’я Різдва є Свята Вечеря або Багата кутя, до якої обов’язково входять 12 ( за кількістю апостолів ) пісних страв, кожна з яких має свій символ. Головна страва - Кутя - символізує єднання з Богом, пшениця - це сакральна частина вечері - тема життя і смерті, єднання світу живих зі світом померлих, мак - символ мучеництва, безвинно пролитої крові, мед - символ чистоти. Зранку всі люди йдуть до церкви на Святкову Службу Божу. Так зустрічають перше велике свято - Свято Різдва Христового.
Як співається у відомій колядці, що до нас прийдуть «три празники в гості», тому на цьому різдвяні свята не завершуються. 14 січня ми відзначаємо свято Святого Василя, якому передує Щедрий вечір (Щедра кутя). Тут на столі і кутя, і ковбаси, й холодець, й шинка. Вважається, що щедрий та багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік. А після вечері дівчатка йдуть щедрувати:
Роди, Боже, жито на новеє літо,
Роди, Боже, сливи, щоб були щасливі,
Роди, Боже, груші для нашої душі,
Роди, Боже, бджоли, щоб були здорові.
Роди добра в хаті, щоб були багаті.
Роди, Боже хліба, щоб країна квітла.
Дай нам, Боже, сили, щоб були у мирі,
дай нам, Боже, сили.
На наступний день після Меланки на світанку хлопці йдуть засівати зерном. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем чи вівсом. Не посівають горохом, бо вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою - бо буде суперечка.
І завершує цикл Різдвяних свят - Хрещення Господнє, напередодні якого маємо останню Різдвяну Вечерю, так звану «Голодну кутю». У давнину ощадливі господині готували страви на весь святковий період, і тому до Богоявлення їх майже не залишалось - так і з’явилась така назва.18 січня - пісний день, тому віруючі протягом дня постять і вечеря теж пісна.
Особливу роль у святі Хрещення відіграє вода. Найперша згадка про шанування води, набраної в день Хрещення Господньго, і про її чудесні властивості, міститься в одній з проповідей Іоанна Златоуса: «У це свято всі, почерпнувши води, приносять її додому і зберігають на весь рік, так як сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода по суті своїй не псується з часом, але, почерпнута сьогодні, вона цілий рік, а часто два і три роки, залишається неушкодженою і свіжою».
У пам’ять про те, що Христос своїм Хрещенням освятив воду, напередодні свята вода освячується в церквах, а в саме ж свято Богоявлення - у річках, колодязях, озерах. Освячується вода особливим чином - великим Йорданським (від назви річки, де хрестили Ісуса) освяченням і називається Хрещенською. 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває чудових властивостей і зберігає їх протягом року.ЇЇ дають пити тяжкохворим, нею освячують храми та будинки. Хрещенській воді приписують здатність очищати і лікувати хвороби тіла і душі, змивати накопичені емоції та психологічний негатив. Колядувати можна до Стрітення (15 лютого), так що і на Хрещення знову обходили хати, вітали один одного і бажали щастя.
Веселих Вам свят, смачної куті, дзвінкої коляди і ніякої біди!
Тетяна Григорчук