Здрастуй, Голінко!
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 10:16
Сюди вирушаю не вперше, цього разу запросили на святкування Дня села. Доки добирався до мальовничого куточка Полісся, гортав сторінки власних спогадів та пригадував попередні свої подорожі.
…Святкували чергове новосілля на сільській вулиці Конотопський Шлях, заселялися у новенькі будинки, зведені колгоспом «Україна» для трудівників господарства. Як не зраджує пам’ять, більше 30 родин отримали в ті рік-два житло за рахунок колгоспу.
…Завершили зведення свиновідгодівельного комплексу на кілька тисяч голів. Згодом робив репортаж із дільниці механізації, де запрацювала нова майстерня. Зернотік, красуня-школа на 200 учнів, затишний дитячий садок, автопарк з гаражем на десятки автівок, адмінприміщення для контори колгоспу, сільської ради, пошти і відділення ощадкаси – скільки було збудовано.
Згадую, згадую, згадую… І коли з глибини пам’яті виринули урочистості з нагоди відкриття сільського Будинку культури, як раз біля цього ошатного приміщення ми зупинилися.
Що Голінка очікує на свято, кидалося у вічі з першого погляду. Уже залюдніло біля БК, навкруги розташувалися торгові палатки з наїдками, напоями, солодощами. Апетитний димок мангалів небезпідставно приваблював гурманів, що полюбляють соковиті шашлики, наваристий куліш. Тут же пригощатимуть пінистим пивом, але це буде згодом і більше розраховане на дорослих. Дітлахи ж юрбляться біля батута - надувної височенної гірки. Поруч чаклує «чарівник», що пригощає солодкою ватою.
Підкоряючись течії гурту, заходжу до приміщення. Не знаю, куди підійти спершу – навпроти милують погляд вишивані ікони, які спочатку здалися намальованими. Насправді ж, вишиті бісером. В іншому боці фойє вирує ярмарок, і хоча розмаїття смаколиків пропонують школярі, все тут по-дорослому і з дотриманням вимог ринкових відносин: ціна залежить від попиту і пропозиції. «По-знайомству» можуть і пригостити. Я не змусив довго себе вмовляти, посмакував таки вареником. Ще раз переконався - уміють голінці готувати.
Глядацька зала наповнюється людьми, свято перетікає у звичне русло. Громаду вітає голова Дмитрівської селищної ради Валентин Бойко. Оголошує приємну новину: голінські школярі на останніх ЗНО показали третій на Чернігівщині результат. З цієї нагоди Валентин Борисович передав школі найсучасніший принтер фірми Epson.
Привітали громаду також депутат Ніжинської районної ради Олександр Євченко та директор ТОВ ”СП ”АГРОДІМ” Олександр Рубан. Олександр Валерійович був небагатослівним, бо більше цінує не промови, а справи. Саме компанія «Агродім» замовила і оплатила згадані раніше атракціони, кухню із смаколиками, солодку вату, та профінансувала практично всі витрати на проведення урочистостей.
Особливо тепло привітала земляків сільська староста Наталія Вернигора, нагадавши, що у Голінці подвійне свято – ще й день визволення.
Поважним гостям вручають короваї, які ділять серед присутніх у залі.
Марно переказувати зміст святкового концерту, адже, як-то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів про те почути. Скажу лише, що виступали на сцені і літні, й зовсім юні. Глядач найохочіше аплодував номерам з українським гумором та українськими народними піснями. Концерт видався відмінним.
На зворотному шляху знову навернуло до спогадів. Згадалося, як відзначали підведення газопроводу до села, потім святкували газифікацію перших осель. Раділи життєдайному водогону. Десь поміж цих подій став до ладу сучасний тваринницький комплекс по виробництву свинини, справді сучасний – здебільшого застосовані пластик і нержавіюча сталь, а процесами управляла електроніка.
Усе це і безліч менш значимих справ, як, наприклад, чищення вулиць узимку, фінансування проведення сільських заходів, здійснювалося завдяки інвестиціям ТОВ”СП”АГРОДІМ”. З орендаторами земельних паїв голінцям дуже пощастило. Успішне господарювання аграріїв обертається високими врожаями. Наприклад, пшениці намолочували по 69 центнерів на круг. Від того компанія має змогу підвищити рівень оплати паїв. Нині ”АГРОДІМ” укладає договори під 15 відсотків. Такої щедрої винагороди у нашому регіоні не пропонує ніхто.
Знову в думках повернувся до свята, часточку тепла якого взяв із собою, що зігрівало і сприяло настрою. Разом з тим щось муляло душу. Нарешті збагнув, голінці святкували ще й річницю визволення. Пригадав заходи з цього приводу у попередні роки, сільських ветеранів. До одного з них, Дмитра Леонтійовича Пащенка, ставився з особливою шаною. Голінець пройшов Велику Вітчизняну, штурмував Берлін, залишивши свій підпис на колонах Рейхстагу. Так хотілося зустрітися з орденоносцем, проте, на жаль, вже не доведеться.
Борис Бобришев
Бахмач-Голінка