З Днем залізничника!

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Ніяк не звикну до нової назви рідного підприємства: «Виробничий підрозділ пасажирського вагонного депо станції Бахмач філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця». Треба ж так ускладнити, та не будемо про це. Сьогодні гарний настрій, тільки-но почув у новинах, що Крюківський вагонобудівний завод вироблятиме пасажирські вагони для потреб пасажирів України. Це значить, що сучасний рухомий склад для пасажирських перевезень поповниться новітньою технікою. А згодом, потрібно сподіватися, і наше депо засвоюватиме обслуговування і ремонт вагонів з сучасним обладнанням, з електронікою, комп’ютерною технікою.


Приємною новиною захотілося поділитися з колишніми колегами, завітав у депо. Першою застав голову профспілок А.О.Рожнову. Моя новина для неї новиною вже не була. Згадали, що днями професійне свято залізничників. Анжела Олександрівна якраз готувала портрети для Дошки Пошани підприємства, така традиція у деповців уже багато-багато літ.


Роздивляюся знімки теж. Уже мало кого впізнаю, на підприємство прийшло багато молоді. А ні, трапився на очі токар колісно-роликового цеху Сергій Віталійович Тимошенко (на фото). Згадав, що його мама теж трудилася у депо, тепер Ганна Василівна на заслуженому відпочинку.

Перегортаю портрети, сподіваючись упізнати ще когось. Так і є, ось він - Обушний Руслан Васильович бригадир цеху КВР, почесний залізничник, його не впізнати – гріх.


З підсобно-заготівельного цеху занесено аж троє передовиків, та зупинюсь на прізвищі Варчак. Не тому, що з вулканізаторником Анатолієм Володимировичем знайомий не одне десятиліття. Ремонтник завжди був відповідальним, дисциплінованим, високопрофесійним, значить, таким і залишився.


Миколаєнко Валентин Григорович – складач поїздів теж на Дошці (на фото). Пригадую, що у депо трудилися його і мама, і бабуся – виходить династія…


На очі трапився наказ начальника депо С.В.Кучеренка: «Робітникам вагонного депо, що вносять своєю сумлінною, старанною, творчою працею значний вклад у розвиток підприємства, у виконання виробничих планів, на підставі рішень зборів колективів цехів та з нагоди Дня залізничника…» Це про них, чиї портрети у мене у руках, і кого хочеться поздоровити з нашим святом – з Днем залізничника.


Борис Лазоренко,
ветеран праці