Творчість наших читачів

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Міжнародний день рідної мови — день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності», проголошений  ЮНЕСКО 1999 року. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. 

Ми сьогодні  поговоримо про рідну “солов’їну” мовою поезії.
 
Мені в любові освідчилося слово.
Чи може щастя бути більшим?
 
*** 

Йдуть до школи школярики,
Світять в очах ліхтарики,
Карі , сині і блакитні,
Наче вогники досвітні.
Зазирає в очі небо:
Дітям добре знати треба,
Що є префікс, суфікс, корінь,
Щоби розум був здоровий.
Щоб звучала рідна мова,
Барвінкова, волошкова,
У палких вустах дитини
Солов’їно, ластовино,
Щоб ніхто не смів топтати
Нашу мову – нашу матір.
Тож, звучи, вкраїнсько мово,
У вустах дитячих знову
Вереснево, тополино,
Щоб наш славний рід не згинув.   
Т.Федорова,
(Тетяна Федорівна Пащенко), вчитель  української мови
 і літератури,  с.Курінь
 
 
Учителько моя

Урок її – щоденне відкриття,
Як провідниця нашого життя –
Любов Миколаївна,
Мови нашої царівна.

  Вона і розповість, і заспіває,
  Голос ніжний у класі лунає,
  І душа ясніє від тієї розмови
  Про неповторну рідну мову.

Слова її  живі та зрозумілі,
Тому навчаємось уміло,
Не кричить і не ображає,
Милою посмішкою нас звеселяє.

   Підбадьорить, допоможе,
   Все вона на світі може,
   Тому не маєм права лінуватись,
   Бо наш обов’язок – навчатись.

Катя Огієнко,
учениця 8-го класу,
с.Стрільники