Слово про Журналіста

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Таку назву має збірка матеріалів, видана до 80-річчя від дня народження Миколи Федоровича Шевченка центральною районною бібліотекою.

25 лютого 2011 року йому б виповнилось вісімдесят. Миколу Федоровича Шевченка знали в Бахмачі і далеко за його межами. Він і пішов із життя 8 травня 2002 року як справжній журналіст - «швидка» забрала його з-за робочого столу, на якому сиротою залишилось газетярське перо Панаса Половотряса. У хвилину прощання під звуки жалобної мелодії один з його учнів-колег поклав до труни Вчителя ручку  як вічний інструмент професійної майстерності.

Гадаємо, уже давно назрів такий виклик, як створення бази даних про видатних земляків. Якось автор зіткнулася з подібною проблемою, шукаючи такі матеріали – їх ніде немає, навіть біографічних відомостей чи то в  районному архіві, чи то в управлінні галузі, у якій працював покійний, не знайшлося. Одна надія на тих, хто пам’ятає. „Порадник” ще раніше, 2008 року, започаткував рубрику „Видатні люди Бахмаччини”, і надзвичайно приємно, що в архіві газети вже є вагомий матеріал про легендарну людину Курені – Миколу Степановича Міщенка, віршована присвята відомому халимонівцю Василю Максимовичу Сіденку, нариси і спогади про Володимира Васильовича Кашку.
 
 Сподіваємося на продовження.

І сьогодні до спогадів долучається нарис про Миколу Федоровича, автор котрого також заслуговує на окрему книгу – він написав їх чимало, і про нього самого, самобутнього талановитого письменника, віримо, ще є кому сказати. Відгукніться!

Цей нарис-спогад включено до збірочки „Слово про Журналіста”, яку видала Бахмацька центральна районна бібліотека до 80-річчя від дня народження М.Ф.Шевченка, за що велика їй подяка від усіх, хто знав і любив Миколу Федоровича.

 Н.Теплова