В електричці зібрався гурт  цікавих співрозмовників.  Говорили про різне, а потім  один з нас  угледів у газеті оголошення  про послуги якоїсь   ворожки. Це й стало темою подальшої нашої  бесіди.

   -  Справжні провидці сидять удома,  охочі  самі до них їдуть. А шарлатани збирають аудиторії  довірливих і морочать їм голову амулетами, зарядженою водою…

   -  Узагалі не вірю, що можна щось передбачити , -  заперечив  сусід зліва.  – Не вкладаються в голові  баєчки про Мессінга і йому подібних.

   - О, ні ! Щось  є  таки незвідане наукою,  у нашому селі  була бабця,яка завбачала долю, робила це не часто , якщо випадало комусь  лихо, то у вічі не говорила, але могла інколи  по секрету сказати про це іншим і не разу не помилилась, - пролунало й таке.

Включився до розмови і я. І розповів,  що знав про бабу Вірку з Нових Млинів, з якою , на жаль, зустрітись не довелось, але яка  дивувала багатьох   своїм віщунством.  А потім  поділився  прочитаним багато-багато років тому  в одному з журналів про ясновидця  Едгара Кейсі. Було то за радянських часів, давався взнаки матеріалістичний світогляд  і не дуже вірилось у ті здібності людини.  Але  насторожувала інформація , що біля Едгара майже завжди  були присутні  лікарі , а пізніше  й науковці.  Вони записували всі його  передбачення, а пізніше навіть була створена  Асоці–ація досліджень,яка  й донині вивчає  спадщину  «пророка».

 

Народився Кейсі  в 1877 році у США, у штаті Кентукі. Ще в дитинстві він дивував деякими своїми здібностями. У нього не було потреби  вивчати  уроки, як це робила зазвичай переважна більшість учнів. Він і без того знав усе.  І  викладав матеріал  так, як це було видрукувано в підручнику.  Був надзвичайно успішним учнем, але скоро та здібність у нього зникла, а  набувати освіту  шляхом праці із першоджерелами він  не звик, то скоро став  одним з найгірших у класі. У віці 23 років Едгар Кейсі захворів, унаслідок чого втратив голос.  Традиційним засобом позбавитись наслідків хвороби йому не вдалось, і він  мусив звернутися до гіпнотизерів, які на деякий час повертали йому володіння голосом.  Під час одного з гіпнотичних сеансів, перебуваючи в стані глибокого трансу, хворий раптово  сам  діагностував  власне захворювання і навіть призначив лікування. Ще кілька подібних випадків  наштовхнули його на думку, що він може допомагати іншим.  Практика це підтвердила - і незабаром він став надзвичайно популярним  серед нужденних з проблемами здоров’я.  Дивно було те,  що Кейсі достатньо було  вказати місцезнаходження хворого і його ім’я, як Едгар , перебуваючи в трансі,  визначав  діагноз і  методи лікування. Цією справою він займався більше 40 років. Діагнози  і рецепти  виявлялися настільки точними і дієвими, що лікарі  переконувались:  це їх вельми освічений колега, котрий  екзотично маскується під знахаря.

До нього звертались навіть поштою.  Товстосум  з Європи  звернувся зі своїми болячками до провидця телеграфом. І отримав рекомендації лікуватись  «укропною» водою, та багатій, втративши   доволі часу на пошуки  лікарського знадіб’я і не знайшовши його в аптеках,  мусив телеграфувати з Європи  до американця ще раз.  Той повідомив, що мікстуру потрібно запитати в містечку Невель, в аптеці по вулиці Дусаблон,11. Аптекар дуже подивувався відвідувачеві, сказавши, що «укропну» воду дійсно  колись вони мали в продажу, бо  цю мікстуру винайшов його батько, але   попиту вона не мала - і її виробництво припинили. Телеграма втретє  відправилась через  океан.  У відповіді знову фігурували  те містечко, та вулиця, будинок за № 11, а ще повідомлялось, що треба зайти в кімнату   з півночі, відчинити шафу біля вікна, на другій полиці зверху відставити флакони з розчином йоду і в куточку  дістати  каламарчик  із потрібними ліками. Власник аптеки дуже подивувався, але виконав, як того рекомендував  заокеанський провидець.  Треба було бачити його очі, коли він узяв до рук  потрібне.

Займався Кейсі не лише лікуванням.  Одного разу до нього звернувся знайомий батька, який турбувався тривалою  відсутністю дружини, котра  поїхала перевідати батьків.  Зазвичай Едгар таких послуг не надавав, саме батько умовив його допомогти другові. «Пророк» приліг на дивані, заплющив очі і став розповідати, що бачить цю жінку  в супроводі  стороннього чоловіка,який допомагає їй нести валізу, тримає під руку, люб’язно спілкується… Ображений гість підскочив  з стільця, мов  ошпарений, запідозрюючи , що Кейсі  глузує з нього, і пішов геть. Та наступного дня  все ж мусив повернутися , бо після слів ясновидця передивився дещо у квартирі і не виявив  коштовностей,  половини гардероба, причому  дружина  за–брала найцінніший одяг, не забула й про гроші.  Тепер Кейсі назвав  готель, де вони перебували.  Ошуканий чоловік тут же звернувся в поліцію. Та полісмени  у готель запізнилися, хоча  й з’ясували, що ця жінка з якимось чоловіком тут зупинялась.  Лише з третьої проби  поліція застала втікачку. Ця історія  була опублікована в американській пресі, набула широкого розголосу і ще більше утвердила авторитет Кейсі як провидця.

Між іншим,  Едгар завжди стверджував, що нічого абсолютно не пам’ятає з того, що розповідає під час  цих сеансів. Діапазон його «бачення» був надзвичайно широким. Він міг розповісти про першу появу людства на Землі, про затоплення Атлантиди, він знав, як зародився Всесвіт, і про те,  як позбавитись від бородавки. Із 26000 зафіксованих науковцями його передбачень хочеться назвати  деякі з них. Він визначив  дати  початку й кінця обох світових воєн, він передбачив винахід  лазерів,  занепад комуністичної системи  в СРСР на початку 90-х, затоплення Північної Європи, він  вказав  на майбутню катастрофічну появу Атлантиди з моря, стверджував , що на території Єгипту знайдуть Зал записів із секретними  знаннями, передбачив руйнування мегаполісів у США. На його думку , Росія стане центром нової цивілізації.

Печально, що Едгар Кейсі , уражений невиліковною хворобою,  про яку знав лише сам,  помер у день, визначений ним зараніш. Він так і не збагнув таїну свого обдарування, ця таїна  і залишається  незвіданою і нам.