„Освяти нас светом божества своего”
/ 0
- Деталі
- Категорія: З вірою в душі
- Опубліковано: П'ятниця, 06 січня 2017, 09:17
Відвідую Храм Господній уже багато літ. До Спасо-Преображенської церкви мені не так і далеко, все нічого б, та доводиться перетинати залізницю. Улітку долаю колії ще так-сяк, а зимою – це проблема, особливо, як слизько. З Конотопської на Короленка через Кулінічеве – прямий шлях. Тільки здертися на залізничний насип складно навіть молодому. Як зраділа, коли побачила підсипану піском зальодянілу стежку. А як перейшла на інший бік, до білоруських колій, то і там чиясь дбайлива рука потурбувалася про пішоходів. Спасибі незнайомій людині за таку послугу. Не знаю, хто це – чоловік чи жінка, молодий чи в літах, але переконана, що має добре серце і Бога у душі.
Згадала статтю у нашій газеті про Зою Тихонівну Кузьмину - мою знайому. Про те, як вона доглядала переходку, дбаючи про всіх нас. Може, хтось теж прочитав У „Пораднику” про цю жінку і вирішив повторити добру справу.
Спасибі редакції за такі розповіді, доземно вклоняюся незнайомій людині, хто подбав про літніх бахмачан.
Вітаючи всіх з Новим Роком, згадала сонячний Медовий Спас і слова молитви, що лунали раз у раз. То звертаюся до Господа її словами:
„Освяти нас светом божества своего”.
Хай оберігає Бог усіх добрих людей!
Любов Санжакова,
пенсіонерка