Отже, з чого почати? З аналізів, як у медицині.
„Задати” програму майбутньому міському голові – це добре. Та щоб її скласти, давайте робити аналіз. Звернемось до історії. Історії зовсім недавньої – з минулих передвиборчих перегонів.

„Підтримаймо людину, яка вже має досвід успішного керівництва нашим містом, яка здатна взяти на себе відповідальність за майбутнє Бахмача!”

Оцей оптимістичний заклик – із програми нині діючого міського голови, з якою Олег Васильович Поліщук ішов на вибори 2006 року.

 

І підпис: група підтримки.
Дуже хотілося б побачити ту групу й спитати, де вони побачили успіхи даного керівництва. Як тоді, так і зараз. А щодо відповідальності – „в яблучко”: за таке „майбутнє” і за таку безвідповідальну „локшину” на вуха своїх виборців дійсно треба вимагати відповіді. Якщо людина сказала: „Я здатна”, то виходить оце наше майбутнє вже настало? Адже 4 роки спливли. Тоді де й коли ця людина, як й інші наші можновладці, буде відповідати за таке „відродження існуючих і створення нових підприємств”? За знищені „Хіммаш”, завод продтоварів, молочноконсервний, банно-пральний комбінат, автотранспортне підприємство... продовжувати? За те, що зовсім недавно, саме коли почали „будувати нову країну з президентом”, здали дійсно успішне працююче підприємство „варягам”, яким усе одно, де „косить капусту” – у Бахмачі чи іншій провінції, і яких тепер і вдень з вогнем не знайдеш – десь чи то на Канарах, чи то на Мальдивах.

Хто в нас хоч раз відповів за такі дії, чи точніше – бездіяльність, чи навіть, як би сказали у відомі часи, „врєдітєльство врагов народа”? Бо ж справді, так діяти можуть лише вороги свого народу, своєї країни.

То я, громадянка міста, проти такої „відповідальності”. І це перше, що б внесла в програму майбутнього мера – нести дійсну відповідальність за свої обіцянки, а на виконання давати певний термін. Не 4 роки, за які він зробить якісь дві-три видимі справи і спекулюватиме на них в наступній програмі, а скажімо, рік. Ну ось так, наприклад: цей пункт програми виконаю за..., цей – за... і так – вся. Тоді це буде дійсно програма, а не передвиборча пісня, і тоді це буде дійсно „людина, яка здатна”.

Щоб не з’являлися в програмах отакі фантастичні пункти:
«8.Вводити лише економічно обґрунтовані тарифи на водопостачання, опалення та квартплату. Попередньо ОБГОВОРЮВАТИ І УЗГОДЖУВАТИ  ДАНЕ ПИТАННЯ З ЖИТЕЛЯМИ МІСТА!»

Якщо публікація в газеті і на сайті міської ради – це „обговорення і узгодження”, тоді Ви, шановні городяни, самі дали згоду на бахмацьку „золоту воду” або квартплату, яку ви, власник приватизованої квартири, повинні вносити за надані послуги, що обумовлені договором, а оскільки у значної, якщо не переважної більшості бахмачан таких договорів з обслуговуючими організаціями не укладено, то ... додумайте самі.

Ось вам і наступний пункт програми - це повинен контролювати міський голова!
«10. Використовувати для опалення Бахмача запаси торфу Чернігівщини» !!!
І якщо той, хто це пообіцяв 4 роки тому, зробив би, проголосувала б із закритими очима, не дивлячись на персоналії, на новий термін. Це ж узагалі економічний геній - підняти з руїн загублену галузь ще далеко до новітніх часів!

Тож цей пункт прописала б курсивом: не треба бр...(вибачте, вихопилось) – будьте чесним, майбутній голово.

 

Н. Теплова