Ну, чесно кажучи, чи допоміг, то це ще під знаком питання... Але ідею в життя запустив. Ось судіть самі.

Довелося мені нещодавно бути в будинку №5 по вулиці Пушкіна. Як і будь-яка людина, з чистої цікавості завжди помічаю усілякі папірці, що висять на дошках оголошення та в різних несанкціонованих місцях. От і цього разу увагу привернув аркуш 14-го формату, що білів на дверях 1-го підїзду. О, то це ж – про нас! Він гласив:

- Цікавий факт.

На дверях 6-Б класу Бахмацької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №1 -коректне нагадування: „Вихованість людини проявляється в тому, як вона зачиняє двері”.

Нам не потрібне таке нагадування?

 

На лавочці біля під’їзду сиділи жінки. Запитала, чи допомогло. Одна сміється: „Та як прибила гуму на двері – так і допомогло. Не так хряскають”.

Інша каже задумливо: „Та знаєте, начебто є результат. Сусід з верхнього поверху завжди грюкав дверима, а тепер не чути начебто”.

До чого, скажете, „Порадник”? А це ж у нас про цей „цікавий факт” і згадувалось - у репортажі зі шкільного ярмарку (№38). Тож раді, що слово „Порадника” стало в нагоді. Як   у класика: „Як слово наше відзоветься...” Тож звертайтеся, коли що...