Поезія, народжена душею
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини культури
- Опубліковано: П'ятниця, 28 квітня 2017, 12:00
«Поезія – це доля», - так називалася творча зустріч Ольги Батьковської з поціновувачами віршованих рядків, яка відбулася 20 квітня в затишній музичній залі дитячого садка «Рукавичка». Запрошені гості мали змогу познайомитися з новою поетичною збіркою поетеси «Блукаюча рампа душі», скуштувати солодощів, запашної кави та чаю, дбайливо приготованими працівниками дитячого садка, привітною затишною атмосферою, створеною господинею закладу Л. П. Євтушенко, насолодитися силою та красою поетичного слова.
З розповіді ведучих - бібліотекарів Світлани Сергієнко та Яни Гросман, присутні дізналися про життєвий і творчий шлях поетеси. ЇЇ вірші нікого не залишили байдужими. Тематика творчості різноманітна. Однією з найболючіших тем є доля України, якою О.Батьковська, звичайно ж, не може не перейматися:
Моя країно, страднице моя,
У непокорі виплекана воля,
Молитва незахищена твоя,
Гірка, але славетна щира доля…
Іди вперед під прапором життя,
Виборюй мир, не ставши на
коліна!
Хай чує світ твоє серцебиття,
Нескорена і вільна УКРАЇНО!
Найулюбленішою та найпривабливішою порою року для Ольги Батьковської є осінь. Вона – як відчуття плину часу, як прояв змін у природі. Осінь у поетеси багата враженнями, мудра, люба, мила, золота, квіточка барвиста. Авторка щедра на епітети, порівняння, метафори, персоніфікації тощо.
Сонце викотилось в просинь,
Посміхнулося привітно:
Здрастуй, Осінь! Диво-Осінь,
Моя панночко тендітна…
Ось тебе скупаю в росах,
Розмалюю золотисто,
Як ти, Осінь? Мила Осінь,
Моя квітонько барвиста…
Заплету промінчик в коси,
Одягну в казкові шати,
Будеш, Осінь, люба Осінь,
Своє сонце пам`ятати…
Глибокі, мудрі істини промовлені ніби звичайними словами, але в таких комбінаціях, сплетіннях, що проникають у саме серце:
На стомлені сліди жаркого літа
Лягла осіння виснажена тУга,
Повисла мокрим сном на
довгих вітах,
Розвіялася по крутих яругах…
Застигла при долині на калині,
В червоних гронах зблиснула росою,
Змішалася у сонячних краплинах
Солодким міксом з
болем-гіркотою…
Особливої вершини досконалості Ольга Батьковська досягла в поезіях про кохання. Вони краплинами світлого смутку переливаються в душу читача і там уже поетичним світлом ведуть з нею розмову про вічне, незбагненне почуття любові:
Веснянковими зорями вишивала я небо,
Візерунки складала дивовижні
для тебе,
Прикрашала трояндами поцілунки
шовкові,
Ткала килим червоний
із палкої любові…
Десь стежками далекими
ти блукав у задумі,
Милувався зорею з вишиванкою
в сумі,
Пелюсточки із ніжності прикрашав
полинами,
А любов, наче привид,
тихо кралась за нами…
Віршами поетеси можна дихати, жити… Таке згущення інтимної сповідальної краси, чистота почуттів, їх світло, легкість словесного, поетичного оформлення.
Гості літературної кав’ярні мали змогу подивитися відеозаписи пісень «Станція Бахмач», «Слався, наш Бахмаче», «Осінній мотив» далекого 1997 року на вірші Ольги Батьковської.
Приємно було чути теплі слова міського голови Павла Миколайовича Шимка, який щиро привітав поетесу з нагоди презентації третьої книги «Блукаюча рампа душі». Він дбає не тільки про економічний стан міста, а й про його духовне збагачення, культуру. Ольга Батьковська чистосердечно подякувала за душевну та матеріальну підтримку. Завдяки таким людяним керівникам віриться в краще майбутнє, в добро на землі.
Родзинкою свята став виступ маленьких вихованців дитячого садка «Рукавичка». Пісенька «Україночка» дуже сподобалася всім присутнім. Також гості послухали та подивилися відеозапис пісень «Твоя полонила співоча печаль», «Віддай своє серце любові» на вірші О. Батьковської у виконанні Геннадія Петраня .
Ольга Василівна проникливо читала свою поезію, ділилася творчими планами на майбутнє. Потім з хвилюванням і трепетом душі представила аудиторії своїх шановних гостей, земляків із сіл Нові Млини та Носелівки - колишнього улюбленого вчителя І.Г. Погорілого, лікаря М.М. Лисюка, колишню однокласницю, солістку ансамблю «Полісяночка» Валентину Устименко, учасницю ансамблю «Полісяночка» Надію Омельченко. Всім було дуже цікаво дізнатися, що лікар Микола Миколайович Лисюк пише музику, віртуозно володіє кількома музичними інструментами. Його надихнула поезія землячки, тому за досить короткий час написав музику до віршів: «На Савур могилі», «Сумуй за мною», «Я народилась там». Пісні були виконані земляками талановито і щиро. Глядачі із захопленням і сльозами на очах аплодували їм.
Приємним сюрпризом був ще один музичний дарунок. Надія Омельченко склала музику до пісні «Плакала скрипка» на вірш поетеси. Пісня так зворушила і розтривожила душу… Хотілося слухати її знову й знову.
Ольга Батьковська щиро подякувала всім за теплу зустріч і подарувала на згадку декілька збірок. Як добре знати, що поезія, народжена душею, знайшла відгук у багатьох серцях.
Світлана Яременко