Перший карантинний, або «Рок Булава»­2021

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Хоча фестиваль «Рок булава» відбувається взагалі вже у 9 раз, та, враховуючи всім відомі обставини, його цілком можна назвати першим карантинним. Адже у 2020 році організатори вимушені були його скасувати. І, на заздрість скептикам, у 2021 фестиваль відбувся і тривав 3 дні - з 18 по 20 червня.

Редакції дуже приємно було отримати запрошення на цей фестиваль, адже у скарбничці «Порадника» вже є декілька іменитих фестивалів – це і київський «Атлас-вікенд», і «Схід-Рок» у Тростянці, і львівський zaxidfest та безліч місцевих - від Батуринського козацького свята до етнічного фестивалю у Пісках.


Але 2020 рік пройшов у цілому понуро, адже цілий рік через карантинні «локдауни» в Україні не відбулося не те що жодного фестивалю, а й концерту!


То ж «Рок-булава»-2021 у Черкасах була першим «промінчиком» у культурному житті не тільки Черкас, а й України. На фестиваль поспішали безліч прихильників - від треш-рокерів до «кислотників», результат - кілька тисяч людей пройшло через козацьку браму.


Стосовно організації фестивалю. Вважаємо, усе було здійснено на найвищому рівні. Починаючи від фудкортів, якісний і кількісний склад яких генерував черги максимум у 2-3 чоловіки, приємні ввічливі продавці пропонували товар за цілком прийнятними цінами, закінчуючи чистотою на території. Вона хоч і не вражала, та пластиковий посуд і сміття якось непомітно зникали з трави. До речі, ведучі зі сцени постійно нагадували про охайність у перервах між виступами рок-гуртів.


Порядок на фестивалі. Не раз буваючи на подібних заходах, ніде правди діти – алкоголь з людьми робить не найкращі речі. На «Рок-булаві» ми не побачили ЖОДНОГО «вусмерть п`яного» фестивальника! Здається, усі учасники знайшли баланс між легким запалом і куражем, при цьому, до речі, наявність поліції чи охорони в око не кидалось. Це ж стосується бійок чи якихось інших неприємних інцидентів. Учасники всю свою енергію виплескували під сценою, рухаючись у запальному слемі, надихаючи рок-музикантів щоразу виходити «на біс».


Стосовно звуку. Не вважаємо себе великими музичними критиками, але звук і на центральній сцені, і на альтернативній, був на рівні.


Розміщення учасників на нічліг. Організатори вирішили питання ночівлі учасників на будь-який смак! Спати можна було і у власній палатці (у загальному кемпінгу, або ж у інших, визначених організаторами, місцях), або ж у комфортних будиночках дитячого табору, на території якого і проходив фест.


Стосовно гігієни. Тут організаторам є ще над чим працювати. Стаціонарних туалетів явно не вистачало. Був би не зайвим додатковий десяток біотуалетів.


Мова фестивалю. Зі сцени, звісно, в основному лунала українська музика і слова. Деякі гурти виступали англійською та російською мовами. Переважна мова спілкування самих фестивальників – українська.


Стосовно інших розваг. Гуляти по Черкасах треба пішки, адже місто має безліч туристичних принад. Ми вибрали прогулянку на теплоході по Кременчуцькому водосховищу, і не прогадали! Ніякої різниці з морем - справжня хитавиця, і лише наявність островів нагадають про затоплені у свій час чорноземи. Хотіли відвідати й інші місця, на жаль, нам не вистачило часу.


Доїзд на «Рок-Булаву» з Черкас. Так, ми готувалися до того, що локація рок-фесту знаходиться за містом (від центру Черкас – 10 км). Доїзд до фестивалю – без ніяких проблем від слова «зовсім» (60 грн на таксі), а від’їзд з фестивалю, враховуючи, що він закінчувався о 1-2 годині ночі, проблематичний. З 10 різних фірм таксі, що ми обдзвонили, приїхав лише один! автомобіль і то через 2-3 години після закінчення програми. Вартість трансферу назад – 150 грн. Тож порада на майбутнє – приїжджайте власним транспортом, або ж замовляйте таксі зараніш. Звісно, в учасників, що ночували на території фесту, таких проблем не було.


Дорога на Черкаси. Ми вибрали маршрут для редакційного авто через Ніжин-Прилуки-Пирятин, злякавшись чомусь їхати через Качанівку. Ну що сказати? З Ніжина до Прилук їхати одне задоволення, враховуючи майже відбудовану дорогу по «великому будівництву». Звернувши ж з автобану «Київ-Полтава», відчули, що деяким дорогам не вистачає не те що «великого», а хоча б малюсінького будівництва чи хоча б ремонту! Автодорога від Шрамківки до Драбова не бачила того ремонту, напевно, ще з війни. Як не погубили там всі колеса - невідомо!


Стосовно гуртів-учасників. Дивлячись на лайн-ап (список учасників) ми, скажемо чесно, спочатку були скептично налаштовані, адже чули раніше назви лише кількох гуртів. Та, прощаючись з фестивалем, у наших серцях залишили свій слід: «Курган & Агрегат», Truth In Wonder Life, I Miss My Death, Рубікон, Pomsta, Юность, Two Bus, Amariia, Anti-Social Department, Season of Melancholy і, звичайно, O.Torvald та «Пасть Крокодила».


Звичайно, дуже не вистачало запального рок-гурту «Дай Дарогу!» з Білорусі, який повинен бути хедлайнером в останній день фестивалю. Але вокаліст гурту, Юрій Стильський, завчасно вибачився перед організаторами і учасниками фесту за свою відсутність. Враховуючи сьогоднішню обстановку у Білорусі, усі це зрозуміли. Тим більше, організатори знайшли гідну їм заміну!


Живе спілкування. Один з небагатьох рок-фестів, на якому можна запросто взяти автограф у виконавців, зробити фото з ними, або ж просто поспілкуватися за «чашкою» пива! Дуже невимушена атмосфера, більшість майбутніх рок-зірок після виступу спускалися «в народ», щоб послухати інших учасників і поспілкуватися з фанами. Це просто супер, «Рок-Булаво»!


Усі інші миттєвості рок-фестивалю дивіться у нашому фотозвіті (більше і у кращій якості на нашій сторінці в інтернет www.poradnik.org.ua або у фейсбуці).


Що показала «Рок-булава»


Український рок, як і українська музика в цілому, жива і стрімко розвивається. І це, мабуть, останній цвях у труну «всепропадальщиків», що, сидячи на дивані, розмірковують над тим, що на радіо після вводу квот «нічого слухати», і чекають, коли в Україну нарешті приїде Кіркоров, Пірожков чи інший Монгерштерн і заспіває свій черговий хіт на кшталт «Алкоголічки».


Чи приїдемо ми на наступну «Рок-булаву»? Звісно, що так. Це навіть не обговорюється.


«Фестивальна» редакційна команда: Олег та Олена Рубан, Дмитро Мерзлікін, Олександр Барков.