Застереження

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Річниці, ювілеї, круглі дати,
Їх вже було… Їх буде ще багато.
І ветеранам, стомленим в дорозі, -
Останні квіти і останні сльози.
Останні вірші в буднях самоти,
Але скажи, чи пам'ятаєш ти,
Що квітка миру ніжна і тендітна.
Що там, де зло, агресія і чвари,
Де лицемірство з підлістю у парі –
Вона і не зросте, і не розквітне?
Чому ж обличчя підставляють люди
Під поцілунок вічного Іуди.
І через товщу ер і тьму віків
Усе продається знов за тридцять срібняків?
За крок до прірви, посеред розпуття,
Згадай минуле - збережи майбутнє.

Людмила Цегельник,
смт. Дмитрівка.
Серпень 2014 рік.