На поетичний конкурс «Порадника»
/ 6
- Деталі
- Категорія: Літературна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 24 липня 2015, 09:21
Доброго дня, шановна редакція !
Вирішив надіслати на ваш конкурс кілька своїх віршів, також додаю своє фото.
Довідка «Порадника»: Микола Істин - поет, есеїст, засновник некстмодернізму.
Творчість широко представлена в інтернеті.
Автор самовидавчих книг, зокрема: «Космос душі» ( в різних форматах і перевиданнях 2004-2011 років), «Поет Планети Наступного Слова» (2012 р.), «Літературне відкриття» (2013 р.),«Поезія некстмодернізму» (2014 р.).
Друкувався в літературній періодиці.
Ініціатор створення літоб’єднання «Планета Наступного Слова»
(м. Івано-Франківськ)
СВІТ НЕ СПИТЬ
Філософ Григорій, почуй -
світ не спить :
Майдан як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба - тече вулицями мов лава
вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну - стіна.
І з завойовницької
псевдокультури -
лунають вибухи і вилітають кулі.
Розтопчують імператив Канта
чоботи окупанта.
О невже,
наші подвиги й жертви -
лиш для зміни угрупування
одних, іншими олігархами,
і поповнення Європи
добровільними остарбайтерами.
Світоглядно інша, моя Україно.
Здобуток твій - воля.
Поезій країно.
Вдосконалюй долю.
Важливі закони
ті, що правди кордони,
як фундаменти для побудови
нової світобудови,
не секонд-хендового змісту,
а світу некстмодернізму.
Наші інші світи
мають право світити
у небі космізму
сонцями наступного змісту,
Україну підняти до космопросторів
галактик ідейних зорів.
Лиш тоді недаремні стояння твої на холодних зимових майданах,
і картини, що пишуть червоним по-білому перебинтовані рани,
коли змінить країна світогляд буденний
на яскраві світи некстмодерні.
* * *
Створити сайт --
мов райський сад...
Де корабель космічний -- флешка.
Й навіть мобілки есемеска
несе в собі найвищий сенс...
В мій віртуальний світ --
повір.
На моніторі, як душа,
а тіло стукає по клавішах.
Всесвітня павутина електрона --
скидає книгу паперову з трона.
Бо покоління, що прийде без блату,
ніхто не вдіне в розкіш фоліанту,
за гроші не придбають собі слави
його безстрашні вільні самвидави.
А розлетяться світом інтернету
відверті вірші космосу поетів,
і загоряться зорі з їхніх творів,
закрутяться планети із промов...
Це інші інженери ідеалів.
Це модельєри всесвіту обнов.
Крізь конформізми, догми й
кон’юктури,
це пробивається нова література.
* * *
Сняться мені незнайомі сайти,
де заходжу слухати ще не написані
пісні,
сняться потяги, котрими їду
в ще не заплановані поїздки...
Лиш не снишся мені ти -
що наяву виходиш на зупинці
в паралельні світи,
які не перетинаються.
Лиш десь в душі залишається
відчуття твого значення в майбут
ньому...
Це все інтуіція - компас душі,
непростий інструмент виміру
для заплутаних доріг,
загублених світів,
і ще не прокладених орбіт,
де зможуть перетнутися навіть
паралелі
у сферах, що нині за межею
досяжного...
Певно, це воно, те шосте чуття,
як маловідома здатність душі
(на відміну від обчислювальної
машини)
вираховувати природу дива...