Сяйво душі

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Уже стало традицією в Бахмацькій гімназії в день народження Тараса Шевченка, 9 березня, приймати в літературній вітальні гостей. Цього року наша давня знайома поетеса О.Батьківська презентувала свою третю збірку “Блукаюча рампа душі”.


Зустріч розпочалася із декламування поезій О.Батьковської із першої збірки “Осіння мелодія” та “Калейдоскоп буття”. Учні 8 класу розповіли, що твори поетеси використовують і на уроках, і в позакласній роботі. Ці поезії присвячені рідній Україні, рідній мові, а ще весні, коли все пробуджується й оживає.


“Поезія для мене - це доля” - каже Ольга Василівна, - Тому вдячна, що мої “діти - вірші” звучать. Щоб бути поетом, треба мати долю поета. Я думаю віршами... Тому в передмові до читача звертаюся поезією:

Медитую над словом письменство,
В світлі рампи вишукую мить,
Заряджаю добром одкровенство, -
Бути читаним хай таланить!

Сяйво поезії так захопило і поглинуло чарівну жінку, що вона передала нам це почуття. Вірші, справді, чудові, прості, доступні, зрозумілі. Сама поетеса розповідає, що їх вона дарує людям, бо поезія може їх змінити, зробити чутливішими до краси. Мабуть, тільки талановитим дається право дарувати прекрасне іншим.


Читаючи вірші О.Батьковської, відчуваєш тільки позитив, добро, любов до ближнього. «Роздам повні жмені сміху - людям на втіху», «Самітник - дощ», «У колір неба скромно одягнуся» - із цих поезій треба черпати красу, ловити добро, ловити тепло, адже поряд із нами стільки чарівного. Ми не помічаємо краси жебрачки-осені, печального вітра, який грає «джаз розхристаний», а ще буденного, звичайного дощу, який створює “чарівний настрій краплями”. А які дивні сни іноді бачить людина - це теж помітила автор збірки “Блукаюча рампа душі”.


Зустріч пролетіла швидко. Було безліч питань. Потім - подарунки - збірки поезій. Ви не уявляєте, як хотілося отримати з тендітних рук Ольги Василівни збірку із підписом. Мені повезло. Я отримав подарунок. Повірте, прочитав одразу. Відверто скажу: “Прочитайте!”


Скромна, спокійна, тиха маленька жіночка сиділа в колі нас, старшокласників. Мені тоді здавалося, що отак повинна виглядати наша українка. Без зайвої фальші, відверто і впевнено О. Батьковська освітила наші душі своєю поезією. А якби всі мали такі серця? Яким світлим було б наше життя.


Ярослав Лисун,
учень 9-А класу Бахмацької гімназі