Дивна звичка
/ 0
- Деталі
- Категорія: Літературна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2020, 10:18
Карантин зламав звичний ритм життя. Безліч вільного часу змусила шукати засоби, як його використати. Хтось вдався до прибирання помешкання, інший освоював нові рецепти приготування, ще котрийсь занурився у розв’язання кросвордів. Наш давній дописувач Василь Непийвода вирішив присвятити час творчості. Став досліджувати.
„Звідки бере початок дивна звичка декотрих персонажів – стрибати у гречку? І чому саме у гречку, а не, наприклад, у кукурудзу чи соняшники? Вивчав історичні корені, перевернув догори дригом Інтернет. Пишуть багато, а конкретної відповіді – катма.
Прислухався до стрекотання сороки, як відомо, саме білобокі приносять на хвості найцікавіші новини. Виявляється, звичка «стрибати у гречку» бере початок з часів козака Мамая - оборонця рідної землі. Швиденько занотував підслухане і поділився з рештою читачів „Порадника”. Раптом ця оповідь якимось боком торкається ваших знайомих.
Казка про гречку
та Мамаєву уздечку
Шабля в піхвах, класна збруя, кінь копитом грає –
То козак Мамай прямує з далекого краю.
Вже на обрії, за полем, видно рідну хату,
Там козачка жде Мамая, а дітоньки – тата.
Захотілося Мамаю сісти відпочити
Та смачного сала з торби взять перекусити.
Кинув поглядом: праворуч – жито та пшениця,
А ліворуч… Мама мія, в гречці молодиця!
Наче куриця із гриля, смажиться на сонці,
Де взялося такеє диво? Ще й без охоронця!
Аж Мамай роззявив рота й попустив уздечку,
Раптом кінь вильнув наліво та й стрибнув у гречку.
Вже козак не хоче й сала, закортіло меду,
Від якого хмарить розум – того, що спереду.
Усього, що в гречці сталось, вам ніхто не скаже,
Лиш сорока-білобока казочку розкаже, –
Начебто козак невинний, то погана збруя,
Що в козацьких шароварах не стримала бурю.
Рознеслася та новинка по усій окрузі,
У сороки ж, бачте, всюди є хороші друзі.
Отож, любі та кохані, підтягніть уздечку,
Щоб ваш кінь раптово здуру не стрибнув у гречку.
Василь Непийвода,
м. Бахмач,
2020 р.