Глухів – побратим Батурина
/ 0
- Деталі
- Категорія: Поштова скринька
- Опубліковано: П'ятниця, 10 червня 2016, 11:15
Недавно працівники пасажирського вагонного депо разом із сім’ями трьома групами по 30 чоловік здійснили екскурсії до м. Глухова – колишньої гетьманської столиці Лівобережної України.
Відвідали муровану фортечну Київську браму, в якій працює музей–виставка Миттєвості Великої війни, побували в археологічному музеї. Вразила виставка дзвіночків, яку зібрала приватний колекціонер, мешканка Глухова, Ірина Семенівна Колтакова. Колекція дзвонів налічує більше 1900 екземплярів. Тут представлені дзвіночки з різних куточків світу та України – сувенірні, весільні, для худоби тощо. Цікаво, є тут вироби наших земляків із Митченків.
Дуже захопив краєвид з висоти 40-метрової вежі міського водогону, де на висоті пташиного польоту обладнали оглядовий майданчик - пейзаж перехоплює подих. Екскурсантів охопила гордість за чарівну красоту рідної української землі.
На пішохідній ділянці Київсько-Московської вулиці в центрі міста, глухівці називають її «100-метрівкою», висаджені сакури. Куточок прикрашає працюючий фонтан. Біля сакур установлені лавочки. Є де залишити сміття. Може, тому у стародавньому Глухові дуже охайно, клумби рясніють квітами, у міському парку зелено, затишно. Відпочивають сім’ї з дітками, прогулюються, годують пташок, милуються квітниками. У скверах звернули увагу на встановлені іменні лавки, які подарували місту окремі громадяни, підприємства та організації. На кожному кроці відчувається, що мешканці люблять рідне місто, піклуються про нього.
У Глухові чимало пам’ятників видатним землякам, є православні храми, визначні архітектурні споруди. Зокрема, відвідали церкву Трьох Анастасій - усипальницю видатних історичних діячів родини Терещенків. Не менш приваблива Миколаївська церква. Педагогічний університет (колишня чоловіча гімназія) знайомий багатьом, адже тут навчається чимало наших земляків. Побували біля Будинку земства та міської думи, будинку родини Терещенків, завдяки яким Глухів здобув визнання і славу.
На околиці міста розташований чоловічий монастир - Глинська пустинь, який у даний час реставрується. На Чернечих цілющих джерелах збудований храм-каплиця, діє купальня. На сьогодні джерела доступні для всіх, щороку вони упорядковуються та оновлюються силами небайдужих людей.
Пощастило бути свідками змагань з картингу. У ньому брали участь кандидати у майстри спорту, серед яких не лише дорослі, а навіть діти. Підростає майбутня гордість України, яка прославляє своє місто.
Протягом екскурсії нас супроводжував науковий співробітник Національного заповідника «Глухів» О.М.Мірошниченко. Завдяки йому отримали чудові враження від міста, дізнались багато цікавого про історію Глухова, рідного краю та України вцілому. Із захопленням ловили кожне слово Олександра Миколайовича. Він розповів багато історій, цікавих фактів, пригод, відповів на безліч запитань.
Тож із нашої подорожі зробили висновок, що необов'язково їхати галасвіта, за кордон, витрачати значні кошти, аби побачити і почути щось цікаве, дізнатись нове.
Під враженням побаченого довго обговорювали справи в рідному місті. Звісно, Бахмач не має такої історичної спадщини, а що і мав, розбомбили німці. Ми повинні розвивати культуру свого міста, як це роблять глухівчани. А основне - любити своє місто, піклуватися про нього і переймати позитивний досвід сусідів.
Хочеться побажати бахмачанам, кожному окремо і всім гуртом, ставитися до свого міста з любов’ю, піклуватися про нього, і не вичікувати, що це зробить ХТОСЬ !!!
Ольга Пушенко,
заступник голови профкому