З четвертим розставатись час підходить...

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Одна з наймолодших читачок „Порадника” Саша Голік - учениця 4-а класу гімназії. Познайомилися випадково, дізнавшись про мою причетність до газетярства, дівчинка розповіла про свою подругу-однокласницю, яка складає вірші. Більше того, наполегливо просила надрукувати її творче надбання у районці. Рифмовані куплети Жені Олійник сподобалися, то, як кажуть, їх побачив світ. Це завдячуючи „Пораднику” і турботливій подрузі.


Нещодавно випало стрітися з юною гімназисткою знову. Тепер Саша поділилася тим, як вдало її ровесники написали твір „Мій найкращий клас”. Ще раз поділилася, що її подружка Женя з цієї нагоди навіть склала нове віршування.


- Розкажіть про наш клас. У п`ятому - нас навчатимуть інші педагоги, а так хочеться залишатися з Ларисою Григорівною – нашою першою вчителькою...


Завітав до 4-А, перечитав кілька акуратно списаних аркушиків, чомусь згадав свій клас, наче написане про моїх однокашників, тільки інші призвища...


- Навчаюся у гімназії, в мене багато друзів, це тезки Лєра Савченко і Лєра Копитець, Поліна Моргун і Поліна Малашенко, Юля Тертична... Хочеться поміняти правила, щоб наша Лариса Григорівна вела у нас і пятий і шостий. Більше нічого не змінювала б, мій клас і так найкращий, - писала Олександра Голік.


Її тезка Олександра Яцола теж розповідає про подруг, про їх очі – у Поліни вони сині, у Лєри синьо-сірі. Решта тексту про вчительчину ласкаву усмішку, про її очі, про добре серце.


Юна поетеса – Женя Олійник не зрадила своїй поетичній натурі і тепер. То, крім прози з’явився на сторінці і віршик:


Клас наш сильний і хороший,
Нам би тільки більше грошей...
Дівчатка гарні і вродливі,
Хлопці ж вредні й пустотливі,
Та математику вивчають,
На перервах галасають.
Англійська добре в нас виходить,
З четвертим розставатись час підходить...


Вони такі різні, водночас такі схожі, вони - єдиний дружний колектив. Ще дружніші будуть через роки, коли прийде час залишати стіни рідної Альма-матер, коли шкільний дзвоник пролунає востаннє.

Борис Бобришев