Сюїта художніх полотен Тараса Шевченка

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 13 квітня 2018, 10:48

Сяє з вічності душа Тараса!
Сяє в пророчому слові, в автопортретах,
У живописних барвах української
природи…
І посилає у віки біблійне пророцтво
Воскресіння України!

Нещодавно в Бахмацькій ЗОШ I-III ст. №4 відбувся чудовий виховний захід для учнів 5-11 класів «Сюїта художніх полотен Тараса Шевченка», який підготувала вчитель української мови та літератури Іванько Т. П.

Т.Г. Шевченко-геніальна особистість, художник слова та пензля. Свого часу відомий митець Леонардо да Вінчі стверджував, що «малярство-це німа поезія, а поезія – промовисте малярство».

Тарас Шевченко, як художник, займає чільне місце в українському мистецтві. Він був одним із найталановитіших майстрів офорту того часу, що володів усіма відомими засобами графічного зображення. У його полотнах відбилася вся глибина й самобутність щирої душі поета. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт.

Перша частина сюїти «Дитинство та юнацькі роки»(1814-1831).

1814 року в кріпацькій сім`ї народився майбутній геній. Хату в Кирилівці,де пройшло раннє дитинство,Тарас намалював олівцем на папері й описав у повісті «Княгиня».

У 1828 р. Шевченко стає наймитом П.Енгельгарда. В 14 років йому довелося попрощатися з рідною домівкою, але спогади про щасливу дружню родину, про лагідність матері, мудрі повчання батька зігріватимуть Шевченка все його життя й відобразяться на полотні картини «Селянська родина».

У 1831 р. Енгельгард разом із Шевченком переїздить до Петербурга,тогочасну мистецьку Мекку Російської імперії.

Наступна частина сюїти «Воля! Воля!» талановитого юнака помічають видатні художники К.Брюллов та В.Жуковський, які спільними зусиллями викупляють Тараса з кріпацтва та сприяють його вступу до Петербурзької академії мистецтв. Шевченко починає працювати над автопортретами. Протягом свого життя художник створив їх близько 60.

Т.Шевченко закінчує академію мистецтв одним із кращих студентів, а його художні твори отримують високі премії та винагороди. За перший жанровий твір «Циганка-ворожка» майстра пензля було нагороджено срібною медаллю другого ступеня.

«Катерина»-одна з найвідоміших картин Шевченка,створена за мотивами однойменної поеми. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які, неначе хвилі, здіймались у його серці. Як і в поемі,краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Художник відтворив лише один момент із життя Катерини-розлуку з коханим.

Прийшли вісті недобрії-
В похід затрубили.
Пішов москаль в Туреччину.
Катрусю накрили…

Далі - «Подорожі Україною». У 1843-1844 р.р. під час подорожі рідною країною Шевченко відтворив серію полотен «Живописна Україна». Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, незвичайну історію, оригінальні звичаї. На офорті «Видубицький монастир» зображено найдавнішу будівлю - Михайлівську церкву, зведену сином Ярослава Мудрого Всеволодом.

Пізніше Т.Шевченко змалював архітектурний комплекс Почаївської Лаври з Успенським собором у центрі.

Наступна частина «Сюїти художніх полотен Тараса Шевченка» - «Заслання».

Десять трагічних років вигнання не зламали поета й художника. Не зважаючи на сувору заборону царя писати й малювати, 33-річний вигнанець не переставав боротися за своє право творити. Першим серед віршів із поміткою «Орська кріпость», був твір «Думи мої, думи, мої…» (Демонстрація відеозапису пісні «Думи мої,думи,мої…»).

Під час свята учні 8-9 класів: Жула Вадим, Кулик Ольга, Пашко Анастасія, Омельченко Вікторія, Бурдюг Анна, Плохотюк Євгенія, Білозор Марина неперевершено, зворушливо, задушевно декламували твори генія українського народу - Тараса Шевченка. Тріо у складі Шевченко Юлії (10 кл.), Люткевич Анни та Шкавро Анни (8 кл.) виконали ліричну композицію «Ой не плавай, лебедонько».

За період заслання митець виконав понад 300 акварелей та малюнків. Живописну картину степової пожежі Шевченко відтворив на полотні «Пожежа в степу». Червоний колір вогняної стіни контрастує з синім тоном неба й перламутрово-сірими хмарами на ньому. Ще одним шедевром можна назвати неповторний нічний пейзаж косаральської землі.…» (Демонстрація відеозапису пісні «Зоре моя, вечірняя…»).

Остання частина сюїти про шляхи Великого Кобзаря «Повернення із заслання».

Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого - Оренбург. Нічого - Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого…

Під час заходу учениця 8 класу Люткевич Анна глибоко, чуттєво виконувала музичні композиції до поетичних творів.

Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле й нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять.

Це прекрасно, що ми повертаємо національну самосвідомість під іменем Тараса Шевченка. Поет дуже любив Україну, за неї стояв непохитно, незламно,не боявся віддати своє життя.

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть…

Дійсно, Т. Шевченко народився на українській землі під мирним небом, проте він належить до тих людей - світочів, що стають дорогими для всього людства та в пошані знаходять безсмертя…

Ти нам залишив прагнення високі,
Шляхи священні, по яких іти.
Твого сумління й мужності уроки,
Ми збережем і будем берегти!

Оксана Трикоз, заступник директора
з НВР Бахмацької ЗОШ I-III ст.№4

• < Попередня
• Наступна >