Залишатиметься вічно

• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: Субота, 12 січня 2019, 10:20

Чи варто нагадувати, що значить для православних Різдво Христове. Це свято нашої духовності, свято надії і милосердя, то не дивно, що вже багато років дитячі хорові колективи бахмацьких церков – Свято-Геогрієвської та Спасо-Преображенської вітають з цією урочистістю наших земляків. Різдвяне свято почали вони колядками ще на Святвечір, відвідавши інші храми і порадувавши тамтешніх прихожан театралізованим дійством. А наступного дня вертеп привітав дітей працівників СТОВ „Надія”, колектив ПСП ”Авангард” і мешканців Курінського будинку ветеранів. Саме там, у царині старості і самотності, різдвяний вертеп зустріли найемоційніше.

Ось як поділилася мешканка Будинку ветеранів Марія Федорівна Драбинога:

- Спасибі і діткам, і дорослим. Не уявляєте, як розчулили, як звеселили душу. Скинули з плеч десятки років, перенесли у моє дитинство – босоноге, не завжди сите, але з цими ж божественими піснями. Згадалася засніжена моя Зеленівка, і наш гуртечок дівчаток і хлопчаків, наші колядки, щедрівки. Колядників чекали у кожній хаті, нам раділи, бо існувала прикмета: чим більше побуває колядників, тим щасливіше житиме родина. От ми і ходили від оселі до оселі.

Скільки років спливло, а ожили у пам’яті куплети сповнені мудрості, доброти, людських почуттів. Господи, як приємно було чути слова, що славлять господаря, господиню, прославляють Христа і натруджені, працьовиті руки хліборобів, бо я ж і сама колишня ланкова. Бачила, як мої подруги витирали зволожнілі очі... Спасибі вам усім...

Хто ж вони – чарівники, хто змусив пригадати літніх людей їх далеке-далеке дитинство?

Володя Тчанніков виконував роль Перського Мудреця, стражників – Іван Печонкін і Назар Галаган. Роль віфлеємських жінок припала Надії Новиковій, Олі Корсун, Каті Білозір, Соломії Галаган, Валерії Беззуб, Людмилі Тчанніковій.

Хто ж допоміг юним колядникам так досконало оволодіти співом, відшліфував резесуру вистави?

Вклонімося доземно прочанам згаданих храмів Олені Прокопенко і Наталії Печонкіній. Це вони надихнули юних прихожан на творчий злет, переконали, що у них все вийде. А ще благословив юнь отець Віктор. Благочинний сам був присутнім на всіх виставах і вітав своїх земляків із найсвітлішим святом Православ’я - Різдвом Христовим, яке залишатиметься з українцями вічно.

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Звізда ясна над вертепом
Увесь світ осіяла...

Борис Бобришев