Хто-хто в рукавичці живе?

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Четвер, 31 грудня 2009, 14:31

Недаремно за плановою атестацією, 2005 року, цей дошкільний заклад, єдиний в районі, був атестований з відзнакою.  Тут працює єдина в районі вихователь-методист не за посадою, а за званням – своєю творчою роботою його заслужила Міняйло Лариса Євгеніївна. Її „Маленькі дизайнери” з „Чарівним пензликом”, напевне, не всі стануть Малевичами і Шишкіними, але ж почуття прекрасного у дітей, які творять у гуртках з такими чудовими назвами, вже закладено, і воно напевне не дасть їм загубитися у цьому світі. З ними автор зустрілася на східцях другого поверху: обдарувавши мене осяйними посмішками, дітвора наперебій доповіла, хто ким буде „на ялинці”, що вони зараз йдуть танцювати і що вони дуже люблять свою „Рукавичку”. Ну а хто з бахмачан не знає гуртківців „Джерельця” Катерини Михайлівни Чижик? Без її танцюристів вже просто важко уявити наші свята: маленькі джентльмени і янголятка – родзинка випускних балів на площі Хмельницького. До речі, Катерина Михайлівна, як і Тетяна Григорівна Косач – відмінники освіти. І весь без виключення колектив дитячого садочка – народ творчий і здібний. Та хіба ж з ними, чомучками, можна бути іншим? Тож і відповідають на всі їхні „Чому?” щодня 14 вихователів; крім згаданих гуртків, ще у „Зеленому дивосвіті”- Світлана Леонідівна Костовська, у„Маленьких оповідачах” -  Надія Василівна Чепакова. На будь-яке запитання колеги чи дитини (і хтозна, чиє буде важчим?) неодмінно дасть відповідь методист Лідія Іванівна Янченко. Адже „Рукавичка” – базовий дошкільний заклад Бахмацького району, на базі котрого проходять атестацію усі дошкільні педагогічні працівники, корегується уся методична робота. Так, наприклад, зараз впроваджується базова програма розвитку „Я у світі”, головну концепцію якої можна коротко сформулювати так: сприяти розвитку бажання дитини пізнавати світ. Ось так – не вчити, не нав’язувати, а підтримувати і розвивати те велике, закладене природою бажання пізнавати.  І треба, ой як треба їм, для реалізації цієї програми, ще й психолога ( наш район – єдиний в області, де з великими потугами ввели лише одну таку штатну одиницю у „Теремку”), логопеда (проблема мовлення в останні роки зросла в рази), інструктора фізкультури (хто б сумнівався в наш малорухомий час!), хореографа, художника. Але на державному рівні в штаті всі ці посади не передбачені, вводяться вони, в залежності від розуміння і можливостей, на місцевому рівні. У нас поки що і того, й іншого вистачило лише на одну посаду на весь район.
„У нас – найкраща у світі робота. Приходиш, буває, у всякому настрої зранку, а лише побачиш їх, цих янголяток, і все – хочеться жити і працювати”, - зізнається Лідія Іванівна. 

Ювілейний цей рік і для завідуючої „Рукавички”- 20 років тому прийшла сюди Любов Петрівна Євтушенко. І в тому, що в цих світлих стінах така благотворна творча аура, і в тому, що сюди їдуть навчатися інші, і в тому, що цим ошатним, затишним двориком так і хочеться пройтися – в усьому заслуга господині цього дому. „Любить роботу сама і вимагає цього від інших, ліниві й байдужі у нас не приживаються”, - говорять у садочку.

 Колектив тут дружний, згуртований. Смачно годують, дбають про цей затишок і добробут, про здоров’я і настрій дітвори  40 сумлінних і відповідальних працівників. Крім вихователів, це й кухарі і пралі, завгосп і двірник, медична сестра і помічники вихователів (котрих всі звикли лагідно називати „нянечками”). А як при цьому не згадати й ветеранів праці, які віддавали не одному поколінню маленьких бахмачан свою любов і вміння: Чемен К.А., Дмитренко Н.В, Сачок А.А. та інші.

З новим, 41-им роком життя, „Рукавичко”, і хай він буде вдалим.