Цьогорічна зима запам’ятається надовго, особливо власникам легковиків. Та й пішоходи натерпілись за всі роки. На фоні теленовин, де схожі негаразди звалились не лише на обласні центри, а навіть і на столицю, наші бахмацькі проблеми виглядали майже закономірно. Але тиждень - два тому побував у сусідньому Конотопі, приємно подивувався традиційному порядку в центрі міста. Проте подумав: це все ж Конотоп, наш Бахмач йому не рівня, та й область інша. І ось днями знову випало побувати в мандрах: спочатку відвідав Короп, а через трохи – Ічню, райцентри нашої рідної Чернігівщини.

 

У містечку над Десною був недовго, то скажу лише за центр, який набагато впорядкованіший нашого,  наче тут і снігу випало менше. А от в Ічні час мав. Відзначив, що подбали тут і про транспорт, і про пішоходів. У Бахмачі снігові бар’єри вздовж проїжджих частин магістралей, Першотравневої та Жовтневої, здолає не кожен, тут же дбайливо розчищені проходи і до Будинку культури, і до райдержадміністрації, до багатьох магазинів, на перехрестях. Образливо стало за наших земляків – ну що ми, гірші за інших? Спали на думку критичні зауваження депутатів нашої міськради про доцільність подорожей мера Поліщука О. за досвідом аж у США. У сусідів, ось у кого доречно вчитись. І це стосується не лише долання примх зими. Не повірив, перепитав, коли дізнався, що ічнянці повністю перейшли на більш економне, прогресивне і зручніше індивідуальне опалення приміщень. Дива :  сусіди, а так вміють господарювати. Може, повчимось у ічнянців?