Зараз в Україні все популярнішою стає тема органічного землеробства. Люди приходять до думки, що вже настав час зупинити бездумне нищення Землі – в іншому разі ми скоро всі вимремо, як мамонти!

Згідно із світовими стандартами, органічним уважається землеробство, у якому не використовуються синтетичні хімікати, яке передбачає мінімальну оранку ґрунту та не застосовує генетично-модифікованих організмів.

Відомо, що все нове – це добре забуте старе. І колись Україна так і господарювала. Та прийшли нові часи повальної хімізації та індустріалізації, що призвело до значного підвищення продуктивності полів, але спричинило появу маси захворювань усього живого – флори, фауни і нас, людей, як невід’ємної складової природи. Ось і ми зараз: потрусив травичку – полоти не треба! А що потім з тим городом і з нами буде, хто задумався? Задумались за кордоном - в індустріальних країнах світу ще з другої половини 70-х років минулого століття(!) розпочалося поширення ідей повернення до старої системи – «нехімічного» землеробства, яка згодом отримала сучасну назву і зараз вважається одним із пріоритетних напрямків у сільському господарстві.

 

Але тільки не в Україні – у нас цим займаються ентузіасти. До речі, є таке господарство в сусідньому Козелецькому районі – дуже ефективне! І саме в нашій країні вже існують унікальні розробки речовин, що замінюють традиційні добрива. 10 кримських фермерських господарств уже вирішили випробувати їх у себе. На думку фахівців, українські наукові напрацювання в цій області можуть дати країні можливість навіть випередити визнаних лідерів органічного землеробства Європи, Ізраїлю, Японії.

Правда, у самій Україні до цього часу немає ні законодавства, що стосується органічного землеробства, ні стандартів, що визначають такого роду продукцію.  Тим часом країни, де це виробництво існує, підтримують своїх виробників, причому не тільки на етапі виробництва, але й виділяють кошти для інформування населення про такі продукти. Мабуть, цим державам небайдуже, як довго житимуть їх громадяни і з яким здоров’ям.

Чому в Україні досі немає закону «Про органічне землеробство»?
За словами Юрія КОСТЕНКА, народного депутата, лідера Української Народної партії (не плутати з литвинівською!) «у Верховній Раді здебільшого представлені інтереси великого капіталу, який діє за принципом: «усе сьогодні», а що буде завтра – його не цікавить».

Костенко вважає, що органічне землеробство може вирішити й таку глобальну проблему, як світова продовольча криза, бо вона посилюється саме через виснажливе землекористування, коли її виснажили й кинули.

Ну а ті, хто хоче нажитися і на цій біді людства, пропонують вирішення проблеми знову ж таки неприродним шляхом – генно-модифікованою (ГМО) продукцією, яка все більше захоплює всесвітні ринки.

„Це питання національної безпеки держави. Усі імперії, усі держави розпадалися тому, що вони виснажували родючі шари ґрунту. І Радянський Союз розпався тому, що він виснажив свій родючий шар ґрунту – у 80-і роки фактично не було що їсти, люди стояли в черзі за кілограмом ковбаси, - говорить Юрій ВОЗНЯК, лікар за фахом,  член-кореспондент Академії наук та ентузіаст органічного землеробства. - Тож Україна має унікальний шанс: ми зможемо виростити продукцію у кілька разів дешевше, ніж вона є у світі, а те, що вона буде кориснішою, то жодних сумнівів немає. Ви не повірите, але на сьогодні найпоширенішою харчовою контрабандою з України на Захід є чорний хліб.

З одного боку, знамениті українські чорноземи є дуже виснаженими через відвальний метод обробітку ґрунту та надмірне внесення хімічних добрив і засобів захисту рослин.  З іншого боку, через десятиліття економічної кризи великі площі землі мали змогу «відпочити» від тонн хімікатів, а тому саме зараз було б слушно говорити про відродження органічного землеробства в Україні...”

Проста порада від Ю. Возняка – „годуйте” землю:
- Для народу, що хоче вижити, вирішення проблеми просте - «від столу — до лану».
 Нині українські ґрунти «годують» у 20 разів менше, ніж двадцять років тому. У 1990 році кількість органічної маси (гній, компости), внесеної в українські поля, склала 257 млн. тонн, нині — 13 млн. тонн. А шукати останні довго не треба — це будь–які харчові відходи. Десятки мільйонів тонн органічних відходів («від лану — до столу») кожного року накопичується, спалюється, замулюється тощо. «Найулюбленішою» їжею землі є органічна маса, що пройшла процес ферментації (перебродила) — перегній. Внесення сирих відходів та гною є шкідливим через наявність у них багатьох збудників захворювань та насіння бур’янів, що здатне проростати.

 У нас в Бахмачі вже також чимало таких ентузіастів – прихильників органічного землеробства. Ми говоримо з одним із них, Віктором Білоштаном:

 - Мій досвід поки що невеликий – 2 роки,  але можу з упевненістю сказати, що без оранки, перекопування грунту, без застосування хімічних препаратів (обробляємо лише біологічними) можна отримати високий врожай, і головне – екологічно чистих продуктів харчування. Клуб органічного землеробства пропонує і зберігати цю продукцію нашим традиційним давнім способом – сушінням. Гадаю, ця порада буде саме при нагоді, з огляду на цьогорічне спекотне літо. Ми ж використовуємо сушильну шафу.

А наші бабусі сушили все в печі й на горищі, хто має змогу й бажання, може продовжити їх досвід. У Віктора ж я запитую, що можна сушити в шафі.

- Буквально все, починаючи з ягід. І огірки, і помідори, і кавуни, й дині. От наприклад, за нашими підрахунками, якщо висушити півтора відра полуниць, то вони вміщаються у трилітрову банку. Скільки варення чи компоту Ви зробите з відра? Більше. Але ж при цьому, самі розумієте, втрачається майже все в них цінне, а сушіння зберігає корисні властивості продукту на 90%. До речі, при популярному зараз замороженні – близько 30%. А який запашний чай узимку з цієї полуниці! Наша дітвора з задоволенням ласує сушеними фруктами, як цукерками. От у цьому році гарний врожай абрикосів, так? А ми курагу, наприклад, робимо не гіршу від базарної, в цукровому сиропі. (Та тільки коштує 40 гривень!- К.В.)

Розмова наша була довгою і дуже цікавою для мене, як для городника й господині, але ж газетна площа не дозволяє вмістити все в одній статті. Тож „Порадник” планує відтепер  на сторінці „Сад, город” вести постійну рубрику – „Клуб органічного землеробства”.

Віктор люб`язно погодився ділитися з нами та нашими читачами своїм досвідом і корисними порадами. Чекайте продовження.