Нотатки з ярмарку

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Короп – містечко старовинне, козацьке.  Ось тому,як і в попередні  роки,  усіх гостей на головній вулиці  зустрічало  пишно вбране  браве  вояцтво в строях часів гетьманату, із списами,  з шаблями, з вусатим сотенним  во главі.

А хіба Бахмач не козацький ?  Та Бахмач же древніший , княжий ! У нас же через одного – витязі, богатирі, одягни їх у кольчуги, у корзна-плащі, дай їм мечі, а князю -  ключі золоті, щоб дорогих гостей ними  зустріти, з рогів,  кутих сріблом , пітіцем медовим пригостити, рецепт якого  сам знаменитий Прокопович  вигадав.

 Барвиста сцена, скромніша , правда, бахмацької, але ж  дійство головне перед нею проходить  у прямому розумінні цього слова.  Як тільки батьки  міста  свято відкрили,як тільки дівчата  в національних  строях  дорогих  гостей , та й не лише їх, а всіх бажаючих  хлібом-сіллю  почастували,  почали проходити, як то мовиться,  трудові колективи, словом, чим багатий, тим і радий  Придеснянський край. А саме отой смачнючий  та пишнючий  хліб-сіль  і випік  Коропський хлібзавод. Чотирнадцять сортів паляниць, здоби коропці  випікають, дуже великий попит мають  і в нашім славнім Бахмачі.

 
 
І підприємство  рентабельне, процвітаюче, розширює  межі збуту продукції. Ось і сьогодні  вони  ну не стопудовий, ну не в книгу Гіннеса, але ж таки  викликаючий  захват коровай везли  перед  ярмаркувальниками. І фірма «Насіння» тут свою філію має.  Проторохкотіли тракторцем з  гарбузами-тузами, з соняшниками, з ріпою. А податківці проторохкотіли  прадавніми  комірницькими  рахівницями, натякаючи, що ніхто від  податку не сховається. А лікарі з отакенними  термометрами , хіба що мамонтам градуси міряти,  чинно прокрокували , показуючи:  на сторожі здоров`я повсякчас.  І розбитих носів теж, в оцих веселих спортсменів  з місцевої  юнацької спортивної школи, які перед глядачами    та кінокамерами  з столиці   вчинили справжній боксерський поєдинок.  Хизується юнь своїми нагородами. А хіба бахмацьких  спортсменів  не знають на Чернігівщині, хіба батуринські  лижники не беруть участі  у всеукраїнських  та світової першості змаганнях? Чому ми їх не бачимо ? Хіба  Бахмаччина не славна  своїми досягненнями? Адже тут міністри проводять  свої семінари  з досягнень сільського господарства. Так неначе в нас ні підприємств, ні залізниці, ні лісгоспів немає. Усе по кутках, усе по холодках, та й куняють, поки  там їх хтось  з ярмаркувальників знайде.

А гостей: і з обласного центру майстри, і з районних містечок художні колективи.  А Бахмаччина, мабуть, на коропців ображається: визирав-визирав  - хоч би ґава з нашого краю кракнула, і то було б веселіш.

А знайомств скільки. Військовий відставник  пан Анатолій  щойно  повернувся з Тібету, де довгий час провів у монастирі. Мріє започаткувати осередок  народного цілительства тут, у себе на батьківщині. Ну  а все інше,як і в нас:  мед , пиво, квас. Було на що подивитись, є чому й повчитись.

 Іван Просяник