Як відомо, Верховна Рада влітку ухвалила, а Президент підписав новий закон про шкільну освіту, яким скасовано 12-річну систему навчання і запроваджено обов’язкове дошкільне.

 З цього року повна загальна середня освіта становить 11 років, з яких початкова школа - 4 роки, основна - 5 років та старша школа - 2 роки.

Законом установлюється, що дитина може одержувати дошкільну освіту в сім’ї до досягнення 5-річного віку, а держава повинна забезпечувати обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку.

Запровадження 12-річної системи середньої освіти було заплановане ще 1999 року і передбачало наближення української системи освіти до європейських стандартів. Зокрема, у старших класах передбачалося надавати учням профільну освіту.

 

Однак чинний міністр освіти та науки Дмитро Табачник заявив, що для втілення цих планів бракує «достатньої кількості кадрів та ресурсів».

 А як щодо „кадрів та ресурсів” для дошкільної обов’язкової? Ми зробили спробу дослідити це на прикладі нашого Бахмача. Виховують діточок у нас три дошкільних навчальних заклади: „Рукавичка”, „Берізка” і „Теремок”. Перший з дня заснування був комунальним, тобто у власності міста, інші два – колишнього заводу „Хіммаш”, які згодом, у зв’язку з ліквідацією (а точніше – знищенням) найпотужнішого бахмацького підприємства, були також передані до комунальної власності.

„Теремок” – найбільший дитячий садочок. Тож коли в 90-ті відбувалося повальне зниження кількості дітей і відповідно дитсадкових груп, найболючіше влучило саме по ньому. Так, швидко зорієнтувавшись у ситуації, районна влада (тоді був головою Б.А.Толкачов)зробила „хід конем” – вольовим рішенням віддала вивільнені приміщення іншим організаціям під оренду. Зараз тут Пенсійний фонд, колишні групові кімнати переобладнали під кабінети. „Як ми тоді боролися проти цього рішення! – говорить завідуюча Ольга Володимирівна Козловська. - Але не прислухалися ні до моїх слів, ні до доводів тодішнього головного санітарного лікаря Л.Ф.Литвяка, який був категорично проти. Звичайно, у нашому скрутному матеріальному становищі орендна плата – добра допомога, але ж у разі потреби на переобладнання тепер витрати будуть незрівнянно більшими. А такий наказ Міністерства освіти був ще в 2009 році – повернути всі приміщення закладів освіти в пряме використання, та, як бачите, він не виконується”.  Виконувати, звісно, мусить власник відповідної комунальної власності, тобто міська рада.

5-річок на даний час у садочку три групи, всього 74 діток, узяли всіх бажаючих, за словами Ольги Володимирівни. А от „ясельників”, як звуть їх у садочках, на черзі вже 20, серед яких є навіть 8-місячне. Отак батьки готуються до нововведень!

До нашої „Берізки” потрапити легко, як і до її лісової сестри – у будь-яку шпарину в паркані, бо ж ті шпарини вже, як ворота. Та, слава Богу, зрушилося – паркан скоро почнуть ставити, хоча виділених з бюджету грошей вистачає лише на фасадну частину, але початок уже вселяє надію. Говоримо щодо 5-річних проблем з методистом „Берізки”. Валентина Володимирівна Вікторова з властивим мудрому педагогові тактом веде мене прямо в групу – подивитися все самій. Вихователь вищої категорії Світлана Миколаївна Свербій зустрічає привітно і на моє прохання поділитися думкою спеціаліста про новий закон говорить передусім про дітей: „Дітки в цьому віці дуже хочуть навчатися, тягнуться до пізнання, і власне, ми ж цим і так займаємось. А щодо обов’язковості – це питання неоднозначне. І взагалі це все ще „сире”, неузгоджене”.

Як говорили мені всі спеціалісти, жодних роз’яснень з цього приводу на місця ще не надходило, як буде діяти закон (і чи буде діяти взагалі?) – ніхто поки що не знає. Та й чи можливо це взагалі, як задуматись? Чи не проста декларація цей закон? А навіщо?

Узагалі в „Берізці” 170 діток, з них 5-річок – 45. Матеріальних, технічних та навіть, так скажімо, людських ресурсів для нововведення в садочку немає. Ті ж зошити чи книжки,  методичну літературу можуть придбати лише за допомоги батьків, як і решту і як в усіх практично садочках.

У «Рукавичці» ми вели бесіду з методистом Л.І.Янченко. Досвідчений фахівець методичної справи (адже їхній садочок – базовий дошкільний заклад району) Лідія Іванівна згодна з колегами, що діти з великим бажанням навчаються - і вона „за” дошкільне навчання, а от щодо обов’язковості... Тут може бути дуже багато нюансів, яких не вирі–шити враз, подумати є над чим. А щодо тих „кадрів і ресурсів”? Для додаткових груп у закладі можливостей немає, і так при нормі 115 дітей мають 165. На черзі також чимало „ясельничків”.

От яка картина. Одна моя знайома вже записала на чергу свою дитинку – про всяк випадок у всі три садочки.