Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Невже це у нас в Бахмачі?
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 05 листопада 2010, 14:36
Ці слова почула в залі Будинку культури від знайомої бахмачанки. Антоніна була в захваті від виставки робіт талановитих родин, що експонувалися до свята „Родина як зірка єдина”: „Невже це такі талановиті люди у нас живуть?” -„А скільки їх тут ще й не виставились!” – відповідаю.
За словами відомого у всьому світі француза Антуана де Сент-Екзюпері, у кожній людині живе Моцарт – треба лише не дати згаснути талантові. І нібито-то у відповідь на цю „високість” чую приземлене: „Гарно-то гарно, от аби ще це мистецтво й годувало...” Так, це велика й щаслива рідкість, коли захоплення й професія – в одному. І пречудові речі різьбяра по дереву Анатолія Шекули та його дружини Лариси навряд чи вмить розкуплять – лише помилуються, і також „для душі”, вочевидь, ліплять свої картини з тіста та гіпсу Ткаченко Лариси з донькою Тетяною. Диво-картинами зачаровує і мистецтво вишивки Надії Птухи, до якого залучила й дочку Дарину, а вона ще й пензлем вправно володіє.
То й хай це справа лише для душі, але ж „не хлібом єдиним...” І як приємно було б їм почути оці слова захоплення земляків!
Та, власне, того вечора вони їх і чули. Бо на запрошення ведучих вишикувались усі на сцені, а їм, талантам Бахмаччини, аплодував зал.
Чудовий був концерт. І якщо подружжю досвідчених уже артистів Оксани Андрійко і Юрія Шарапи або Антоніни Цибань, наприклад, не звикати до сцени й овацій, то Ярослава та її тато Віктор Гришко чи онук А.І.Цибань Михайлик, напевне, трохи й хвилювалися. Але глядачі все чудово розуміли й підтримували всіх учасників такими оплесками, яких давно, мабуть, не чув цей зал. Доставлю таку радість і собі, і бахмачанам - назву імена всіх цих прекрасних людей: крім вищеназваних, ще й Лукові – тато Олександр і донька Ангеліна, які не лише співали, а ще й витвори кулінарного мистецтва демонстрували – диво-торти; аматори-співаки Віталій і Валентина Селезньови, Крістіна Савосіна і Віталій Самусь (до яких того вечора не змогла долучитися ще один „золотий голос” родини - Світлана); юна співачка Аня Лагно, яка була також і ведучою свята; сім’я Ситайлів: Олексій, Світлана, Марія і Юрій (теж був відсутній того вечора, але добре відомий бахмацьким глядачам), які кожен окремо і всі разом неодноразово були лауреатами багатьох мистецьких конкурсів; куми-колеги Ірина Яременко та Оксана Сергієнко.
І завершує цей репортаж фото також талановитої родини. Захоплення Любові Сафригіної зробило її володарку абсолютно щасливою, бо доля поєднала його з професією. Зросла Любов Василівна у музичній родині, обрала музику справою життя, працюючи в Бахмацькій школі мистецтв, і подарувала свій талант донечкам Катрусі й Дарині.
Та, власне, того вечора вони їх і чули. Бо на запрошення ведучих вишикувались усі на сцені, а їм, талантам Бахмаччини, аплодував зал.
Чудовий був концерт. І якщо подружжю досвідчених уже артистів Оксани Андрійко і Юрія Шарапи або Антоніни Цибань, наприклад, не звикати до сцени й овацій, то Ярослава та її тато Віктор Гришко чи онук А.І.Цибань Михайлик, напевне, трохи й хвилювалися. Але глядачі все чудово розуміли й підтримували всіх учасників такими оплесками, яких давно, мабуть, не чув цей зал. Доставлю таку радість і собі, і бахмачанам - назву імена всіх цих прекрасних людей: крім вищеназваних, ще й Лукові – тато Олександр і донька Ангеліна, які не лише співали, а ще й витвори кулінарного мистецтва демонстрували – диво-торти; аматори-співаки Віталій і Валентина Селезньови, Крістіна Савосіна і Віталій Самусь (до яких того вечора не змогла долучитися ще один „золотий голос” родини - Світлана); юна співачка Аня Лагно, яка була також і ведучою свята; сім’я Ситайлів: Олексій, Світлана, Марія і Юрій (теж був відсутній того вечора, але добре відомий бахмацьким глядачам), які кожен окремо і всі разом неодноразово були лауреатами багатьох мистецьких конкурсів; куми-колеги Ірина Яременко та Оксана Сергієнко.
І завершує цей репортаж фото також талановитої родини. Захоплення Любові Сафригіної зробило її володарку абсолютно щасливою, бо доля поєднала його з професією. Зросла Любов Василівна у музичній родині, обрала музику справою життя, працюючи в Бахмацькій школі мистецтв, і подарувала свій талант донечкам Катрусі й Дарині.
Підготувала Н.Теплова
Детальніше...