Жадоба життя

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Метелик, здається, ось-ось затріпоче райдужними крильцями, білочка стрибне вам просто в руки, а з ромашки скотиться прозора крапелька роси, напоїть ароматом літа темну залу, де зібралося все це розмаїття кольору, фантазії і неповторних миттєвостей життя.

24 листопада в Бахмацькому районному історичному музеї була прем’єра – відкриття виставки „Художня фотографія”. Ці зали бачили вже не одну виставку художників, професіоналів і аматорів, а от мистецтво „писання світлом” (буквально – з давньогрецької) завітало сюди вперше. Не так як зазвичай - у якості ілюстрації історичних подій чи сьогодення, а як самостійний вид мистецтва.

Більше 100 робіт представили місцеві майстри. І якщо для Бориса Бобришева, Миколи Люберця, Григорія Федая фотографія – справа професіональна, то для Олександра Харитоненка, державного службовця, - захоплення, творчість душі. Хоча це слово, безперечно, визначає усі роботи виставки, адже кожен автор – особистість.
 
Поважний стаж роботи – 40 років у газеті – дають право Борису Тимофійовичу Бобришеву навчати інших, і напевне, тому з такою цікавістю слухали розповідь досвідченого фотокора хлопчики й дівчатка з 4-ої міської школи. „А як оці працювали?” – питання про давні, вже історичні фотоапарати, представлені на виставці, викликало захоплюючу „екскурсію” з демонстрацією, і яке щире „ух ти!” лунало, коли разом з фотографом зазирали в об’єктив „треноги”, неначе в минуле. Добрим словом згадав Борис Тимофійович колег, колись добре знаних у Бахмачі: Володимира Білоблоцького, Олександра Сліпічка.

 Микола Люберець не вперше виставляє свої роботи, його твори бачив Київ, де він навчався і працює. Надав перевагу вільній творчості, багато мандрує, теми його знімків-картин – найрізноманітніші, але в усіх відчувається оригінальність. Так, навіть традиційні весільні репортажі народжують такі шедеври, як його „Поцілунок”: панянка прогулюється з молодиком тінистою алеєю парку – ну як не 19 століття!

 А ось „місячна доріжка” Григорія Федая нагадує „Місячну ніч” Куїнджі. Екскурсовод Валентина Пушенко також підмічає цю особливість його робіт – найкраще, на її погляд, майстру вдаються ніч і надвечір’я. А ще – види рідного міста, зимового і вечірнього, знову ж таки.

 „Подивіться на цей знімок – і фотографуйте так, ця робота, як на мене, сьогодні тут – найкраща”, - сказав Борис Тимофійович про фотографію колеги-аматора з красномовною назвою „Жадоба життя”. 

Обізнані діти-глядачі вбачили тут фотомонтаж. „Ні, цей кленочок, - розповів мені автор Олександр Харитоненко, - виріс біля переходу на Бахмачі-Гомельському”. А взагалі, улюблений жанр фотографа – натюрморт.

Усе інтерв’ю з автором читайте в наступному числі газети. І обов`язково відвідайте виставку - заряд позитивних емоцій гарантовано!

   Н.Теплова