Перефразуючи відоме чеховське: „У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки”. Та до Великодня підходить саме так: душу очистили 40-денним постом, а тіло – у Чистий четвер. За традицією, до схід Сонця, але у сучасного заклопотаного українця навряд чи вийде.

 

А якщо ще живеш у Бахмачі та ще й у приватному секторі... Це зараз будуються за усіма стандартами, а в старих будівлях що? У „балії” та інших пристосованих ємностях. Де у нас помитися?

 

Ця болюча тема вже звучала в „Пораднику”: у листі до редакції небайдужого бахмачанина Петра Андрійовича Лук’яниці. Частковою відповіддю на нього був тоді мій репортаж із однієї з сесій  міської ради, де йшлося, серед іншого,  і про цю проблему, щоправда, мимохідь. З питанням оренди тоді звертався представник торгівельного об’єкту, у який був переобладнаний наш міський банно-пральний комбінат. Дозвіл тоді депутати дали, а на їхнє запитання: „Чи буде баня?” відповідь була ствердною. Так, з відкриттям „Вени” запрацювала і сауна. Але це задоволення не для всіх. Адже «похід» в лазню з розрахунку на 6 осіб коштує 90 грн. за годину. Самому ж викласти таку суму - не для середньостатистичного бахмачанина. Та й парилка не всім до вподоби і здоров`я.

 

 Днями мене знов „догнала” ця тема. Зустрічаю старого знайомого, йде пенсіонер Анатолій Платонович з оптимістичною усмішкою, ділиться: „Зовсім недавно відкрив для себе – є у Бахмачі де помитися! Дуже зручно, недорого і в центрі, мені добиратися недалечко. Ну просто дуже задоволений, хочеться подякувати Галині”.

Галина Миколаївна Іванько була приємно здивована моїм візитом і провела у душову „на екскурсію”. Це гуртожиток колишнього „Хіммашу”, перший поверх. Виявилось, що крім душу, тут ще й пральня. Сушилась саме форма охоронника: приніс після зміни, їхатиме у Київ – забере. Хіба ж не зручно, коли людям за таким графіком і вгору глянути ніколи, та й „автомат” не у всіх є? У душовій чистенько, акуратно, все блищить новизною. „А що тут було – і згадати страшно, - говорить Галина Миколаївна. – Ця душова не працювала вже давно, дісталася вона мені у жахливому стані. Зроблено все практично з нуля: і мережі всі, і проводка, і вікно, витяжка – словом, усе, що потрібно саме для цільового використання. Плануємо розширення: ще один бойлер, спеціальну пральну машину для великогабаритних речей. Будь ласка, запрошую, завжди раді”.

Не так багато у нас в місті підприємств побутового обслуговування, навіть ті колишні, пристосовані саме для них приміщення майже всі переобладнали під магазини. Звісно, торгівля – це прибуток, так би мовити, швидшої дії, аніж виробництво чи обслуговування. Але ж саме цього і не вистачає нам! Хіба не приклад той же ремонт взуття, де ринок відданий сусідньому Конотопу? Тож, на мою думку, підтримка таких підприємців – просто святий обов’язок. Усіх: як органів влади, так і нас, мешканців міста. Підтримаємо місцевого виробника! Для довідки, працює душова щодня , крім вівторка, з дев’ятої до двадцятої години.