10 лютого селищний голова — 52-річний Станіслав Ковтун написав заяву про складання повноважень. На виборах 2010 року обраний був уже вдруге, балотувався від Партії регіонів. Написати заяву голова був змушений після того, як Бахмацький районний суд виніс йому вирок (умовний термін) за те, що отримав хабара у три тисячі доларів за виділення земельної ділянки під спорудження автозаправки. Це офіційна версія. Станіслав Михайлович говорить, що його підставили, але оскаржувати більше не буде – не вірить у справедливість. Задавала це запитання і місцевим мешканцям – хтось не вірить, що колишній голова винен, хтось обережно відповідає „хтозна”, хтось і зараз проголосував би за нього. Та як би там не було - життя продовжується і Дмитрівці потрібна влада. На 19 червня призначені позачергові вибори.

На Вознесіння, 2 червня, у Будинку культури відбувся схід селища, на якому були представлені 8 зареєстрованих кандидатів на посаду селищного голови. З них четверо – члени Партії регіонів, один – Народної партії, один – Соціалістичної, два – безпартійні. Але партії їх не презентували, усі вони самовисуванці, у програмах лунали не ідеологічні, а практичні обіцянки. Серед гостей помічені були представники владної партії: заступник голови (М.Булаха) районної організації ПР Н.Касандрович і голова фракції в міській раді Б.Гросман, а вже після сходу біля Будинку культури до них приєднався і заступник голови райради В.Сорока. На зборах не виступали. Гострі на язик дмитрівці ділилися зі мною, людиною їм не відомою, що одного з кандидатів (називали прямо ім’я, але ми агітацією займатися не будемо) „Бахмач продвигає”. І ці пристрасті й вибухнули у залі. 

 

Семеро кандидатів говорили лише про свої програми, а от один почав свій виступ з наступу. Розповівши про свої великі життєві та виробничі успіхи, повторив відому фразу про „брудну політику” і „виборчі технології”, унаслідок яких він, за його словами, потерпів фіаско на минулих місцевих виборах у своєму селі. Саме цей виступ і збурив зал, тож хоча голова виборчої комісії Т.Нішта, яка вела збори, й оголосила про їх за-криття, люди вимагали вислухати представника громади сусіднього села, котрий просив слова. Два-три голоси пролунали „проти”, але їх просто подавила більшість. Двічі мікрофон вимикався, але Миколі Івановичу Шестопалу він, можна сказати, й не потрібен був – його зичний голос, що звучав обуренням і хвилюванням, було добре чути. Весь виступ привести неможливо з багатьох причин: і дуже великий, і ми не вправі публікувати неперевірені факти (а вони були просто шокуючими!). Та загальне враження таке: те, що було озвучено, потребує кримінального розслідування. Тож розібратися в наведених фактах – справа правоохоронних органів.

Люди довго не розходилися. Зібралася на сход майже „вся Дмитрівка”, як говорили самі ж, виходячи з залу, що приємно - багато молоді. Якщо такими ж активними будуть дмитрівці й 19-го, думаю, що вибір вони зроблять правильний.