Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Що? Де? Коли? в Бахмачі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
1892 р. у місті була відкрита початкова залізнична школа, окремо для хлопчиків і дівчаток.

1895 р. - побудовано перше підприємство Бахмача - спиртовий завод (ґуральня), який переробляв спирт-сирець на спирт-ректифікат і горілку. Власником спочатку був Д.А.Карпека, який згодом продав його чиновнику Рікку. У 1917р. завод згорів (у нарисі Д.Дороша”Місто моєї зрілості”, який публікував „Порадник”, згадується про цю подію).

1903 р. – клуб при горілчаному заводі на 200 місць.

1918 р. - підприємці Конотопського та Роменського кооперативного об’єднання в уцілілих приміщеннях згорілої ґуральні обладнали махоркову фабрику, яка називалась «Десята державна тютюномахоркова фабрика в Бахмачі». Працювало на фабриці 110 чоловік. Вихід махорки і нюхалки разом складав 100 пудів на добу. Сировину постачали села: Курінь, Тиниця, Дмитрівка, Рубанка. Зарплату робітники і службовці отримували махоркою. У1920 р. фабрика згоріла.
 
1919 р. - восьмирічна гімназія (спільна для хлопчиків і дівчаток), де навчалося близько 300 учнів. 1922 р. на її базі створені дві залізничні семирічні школи: українська і російська. Окрема початкова школа містилась по вул. Петровського.

На початку 20-х років була відкрита районна лікарня в селі Бахмачі (Даньківка) у одному корпусі на 50 ліжок. На станціях Бахмач-Гомельський і Бахмач-Київський збудовані теплові електростанції.

1920 р. - агропункт.

1923 р. - електростанція парового депо.

7 березня 1923 р. містечко Бахмач стало центром району.

Тоді його населення становило 5950 чоловік.

1924 р. - птахокомбінат по вул. Петровського. Спочатку він називався «Российско-Австрийское торговое акционерное общество» (РАТАО). На підприємстві відгодовували птицю, яка після обробки йшла на продаж.

1924 р. - комуна «Незаможник» с.Грузьке.

На початку 30-х років по вулиці Жовтневій було побудовано поліклініку, а в Даньківці - корпус стаціонарного лікування на 75 ліжок.

1930 р. - у Бахмачі відкрився вечірній робітфак Ніжинського інституту соцвиховання. 1936 року замість робітфаку створена вечірня школа робітничої молоді, яка розмістилась у будинку школи №48.

1931 р., 1 серпня - перший випуск районної газети „Прапор комуни”. Цікаво, що друкованих видань у ті роки було аж 3: ще газета політвідділу Бахмацької МТС „Більшовицький шлях” та газета бурякорадгоспу „За соціалістичний врожай”. Як бачимо, із агітацією у більшовиків завжди було добре!

„Прапор комуни” відновив свою роботу після звільнення Бахмача, у вересні 1943р., вже під назвою „Ленінський прапор”, а згодом – „Радянське село”. Зараз це „Голос Присеймів’я”.

1932 р. - МТС (машинно-тракторна станція) на західній околиці міста. Територія МТС з часом забудувалась великими корпусами, житловими будинками та іншими спорудами.

1934 р. – районна бібліотека. За даними обласного архіву (Земский сборник Черниговской губернии, 1898, октябрь) першу, громадську бібліотеку в Бахмачі була відкрито 1898 року. Але ще раніше – 1886 року - було засновано громадську бібліотеку при залізниці, про що архівні дані віднайдено краєзнавцем М.Виноградовим ( нарис „Бахмацька громадська бібліотека. Початок. (Ab ovo)” - „Порадник”, 2010р., №№ 16, 18).

Тож, що відрадно зазначити, першою, у 1886 року (навіть ще до гуральні!) у Бахмачі все ж з’явилась бібліотека!

1935 р. - насіннєвий завод, у складі бурякорадгоспу. Це велике підприємство розташовувалось за колишнім кінотеатром «Мир».

Центром тогочасного Бахмача була нинішня площа Б.Хмельницького (до речі, практично до 90-х років минулого століття). Там, де зараз розташована спортивна школа, знаходився райвиконком (під час війни там була польова жандармерія). Навпроти нинішнього кінотеатру розташовувалась швейна майстерня.

25 жовтня 1938 р. Бахмач отримав статус міста.

1939 р. населення становить 10 тисяч 500 чоловік.

1949-1951 рр. - молочноконсервний комбінат.

1950 р. - теплова електростанція.

1953 р. – новий пасажирський вокзал. З різних джерел відомо, що старе приміщення збудовано 1922 року, розбомблено у роки війни. А найпершим узагалі був вокзал станції Київська – 1868 року, потім Бахмача-Гомельського (на той час Бахмача- Товарного) – 1873р.

1957 р. - музична школа.

1959 р. - базар по вулиці Пушкіна.

1959 року населення Бахмача становило 12943 осіб.

1969 р. – здано першу чергу заводу „Хіммаш”.

24 червня 1990 р. – відбувся перший феєрверк у Бахмачі на стадіоні заводу „Хіммаш” до Дня молоді.

Про інші  визначні та цікаві дати нашої історії - читайте в подальших числах «Порадника»!
 
Підготовлено за матеріалами  районного історичного музею, 
районної бібліотеки,  районного архіву
та за власними розвідками редакції

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове