Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Селище Грузьке - минуле і сучасність
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 12 серпня 2011, 20:53
Відома нашому читачеві рубрика сьогодні розширила свою географію – наразі розповідь не про одну з його вулиць, а про мікрорайон. Чекаємо відгуків і співавторів.
Свіже повітря, первозданна природа, ставки і працьовитий люд – цим завжди славився мікрорайон (у народі – “село”) Грузьке. І це не просто слова – останнім часом село потроху змінюється, міські жителі купують тут будинки, комбайни збирають високі врожаї зернових. Одначе вистачає і проблем, одна з яких не нова і притаманна багатьом подібним населеним пунктам в Україні – дороги. Про історію, реалії та проблеми Грузького я поспілкувався з багатьма місцевими мешканцями, але найбільше мені розповіла Фурсова Галина Сергіївна.
Сформувалося селище наприкінці XIX– на початку XX ст. як цілком самостійний населений пункт. Але згодом приєднався до Бахмача на правах мікрорайону (хоча, як вже зазначалося, в народі поширеніша саме назва “село Грузьке”). Як бачимо, урбанізація не оминула Грузьке. У радянські часи в Грузькому був відділок колгоспу села Халимоновоного, ферми, працювала овочева бригада.
Селище-мікрорайон Грузьке має багато проблем, як і більшість сіл в Україні. Крім магазину, тут існувала початкова школа, але вона не користувалася популярністю серед населення, оскільки своїх дітей люди віддавали переважно до першої школи. Працював клуб. Стан доріг в Грузькому загалом задовільний. Не проасфальтовано, хіба що, вулицю Стаханівську і половину Колгоспної, а саме – в”їзд попід залізницею і аж до пагорба, через який раніше проходила залізниця. Деякий час за напрямком Грузьке – школа №5 працювала маршрутка, і людям, особливо старим і школярам, було легше добиратися на базар і до школи. Трохи згодом влада відмінила ці перевезення, а більшість жителів нарікають на це рішення і вимагають поновити курсування автобусу.
За часів активного функціонування Хіммашу та асфальто-бетонного заводу (у народі - ДСУ), які знаходяться неподалік від селища-мікрорайона, усі відходи виробництва йшли на Грузьке. “А зараз, коли заводи припинили активну діяльність, то ситуація з екологією, так би мовити, “поліп-шилася”, - іронічно зауважує Галина Сергіївна.
Сьогодні в мікрорайоні проживає близько 300 жителів, здебільшого, звичайно, пенсіонери, хоча вистачає й молоді та людей середнього віку. Спостерігається цікава тенденція: у той час, коли більшість подібних сіл вимирає, Грузьке залишається на плаву через те, що приїжджі міські, а також сільські жителі купують тут будинки і в більшості випадків оселяються тут назавжди. Пояснюється таке явище тим, що життя в місті стає все дорожчим, натомість тут – можливість завести садибу, город і вирощувати “своє, рідне” без різноманітних нітратів і ГМО, та й повітря в місті більш забруднене, ніж в селі. Цікаво, що запеклої рейдерської боротьби за землі нема. Великі родючі земельні наділи просто-таки пустують, довгі роки не обробляються і, так би мовити, чекають на свого господаря. Варто для прикладу хоча б пройтися городами вулиці Колгоспної і переконатися, скільки земельних ділянок тут пустує.
Хочеться сподіватися, що Грузьке існуватиме далі – і завдяки корінному працьовитому народу, і приїжджим, які облаштовуються тут.
В.Самойлов, студент 3 курсу
факультету журналістики СумДУ
факультету журналістики СумДУ
Детальніше...