14 сесія міськради відбулася 29 вересня. Засідання вів міський голова Павло Миколайович Шимко.

Виконую дану читачам обіцянку докладніше розповісти про плани нашого розвитку, які приймалися на початку року, і порівняти: що обіцяли – і що зробили. Тепер є така нагода, оскільки на цій сесії депутати підводили піврічні підсумки.

Заслухали звіт начальника бухгалтерсько-аналітичного відділу В.Гриценко про виконання бюджету за перше півріччя. Знаєте, часто люди запитують, звідки ж він зараз наповнюється, адже з усіх бюджетоутворюючих підприємств не працює вже жодне? Так, навіть надходження від стабільної галузі – залізниці – й ті у нас знизилися, бо ж станція Бахмач віднедавна підпорядкована Конотопу і сплачує податки до сусідньої області. Тож найбільш питому вагу серед платежів становить податок як з підприємств (все ж дещо залишилося), так і з підприємців, а також це, наприклад, стягнення збору за забруднення довкілля, продаж землі несільськогосподарського призначення, орендна плата, транспортний збір. До речі, не такий він і великий, як про те говорять: мовляв, ми гроші платимо, а дороги жахливі. Та хіба зробиш наші убиті дороги тим коштом – за півріччя 31,2тисячі?

І все ж більше людей цікавить на що витратили, ніж звідки взяли. Правда ж? Сесія внесла зміни до витрат річного бюджету. Так от, у першу чергу – про дітей. На балансі міської ради знаходяться три дитсадки, які давно вже, скажімо, не молоді. Найбільшою їх проблемою були водопровідно-каналізаційні мережі. Їх ремонт було розпочато ще раніше, а зараз на це спрямували додатково по 25 тисяч кожному.

 

І про дороги. Скільки їх цього року зроблено - відчули, напевно, всі. Будемо сподіватися, що облавтодор зробив нам їх якісно – не шабашники.

Напевно, найбільше заяв і скарг надходить до влади від мешканців будинків, що на балансоутриманні комунальних підприємств міста. От нам, власникам приватного житла, добре: утримуємося самі – і жодних скарг!

Так от, про будинки: 340 тисяч гривень виділено їм додатково, до тих, що вже освоєні протягом року і ще зараз освоюються. Так, ви всі бачили, як приклад, гарний шатровий дах  на будинку №7 по вулиці Я.Мудрого, ремонтуються і на Першотравневій, на Пушкіна. Отже, на завершення для будинку №5 по цій вулиці – 20тис., по Першотравневій, 35 - 5тисяч, Першо-травневій, 37- 70тис., бо тут покрівля у жахливому стані, чи не найгірша з усього житлового фонду, що на утриманні „Цивільбуду”. До речі, як повідомив Павло Миколайович, депутатська комісія дуже прискіпливо приймала усі ремонтні роботи. Так, наприклад, були зауваження по будинку №24 на Першотравневій – наразі недоліки усунені будівельниками. 30 тисяч передбачили і для будинку №62, що по Жовтневій. Жителі п’ятиповерхівки, яку і в суцільній темряві можна було знайти за запахом, точно вже радіють – сморід подолано! За допомогою нової мотопомпи, яку придбали для КП „Бахмачводсервіс”. Крім цієї техніки для викачування нечистот, наші комунальні господарства забезпечуються й іншою необхідною технікою. У тому числі – і новим сміттєвозом, трактором, плугом (будуть тепер нам городи орати...) Така ж задавнена і болюча тема – старі дерева на найстарішому цвинтарі міста – Кошелевому. Це по вулиці Ніколаєнка, біля Спасо-Преображенської церкви. Тут уже працюють проектанти і в скорому майбутньому будуть їх валити (дерева!) Для цієї роботи задіють спе-ціалістів із альпіністським спорядженням.

У аварійному стані й покрівля будинку №9 по вулиці Перемоги, що на балансоутриманні ТОВ „Бахмацька ЖЕК”. На ремонтні роботи виділили 50 тисяч гривень. Ця ж організація буде відновлювати квартиру після недавньої пожежі на Жовтневій, на що спрямовано 5 тисяч гривень.

Міській раді запланували придбати комп’ютерну техніку і автомобіль – на крутий не претендують, усього у 60 тисяч вкладаються (гривень, звичайно!)

Та ми б і на більше погодилися б, їй-бо, аби так і продовжували працювати! Правда, бахмачани?

І наприкінці - про сусідів. Жили собі у будинку комунальної власності кілька сусідів. Квартири приватизували, захотіли й землю. Подали заяви – будь ласка, відповідає їм земельний відділ: приватизуйте. Але при такому „розкладі” потрібна обопільна згода. А вони пересварилися: то колодязь не по-ділять, то стежку до нього, то... Одним словом, згадайте, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем. Ну й що – досперечалися: депутати вирішили – хай їх тепер суд мирить, а вони своє рішення про надання дозволу на землю відмінили. Отакої, а ви кажете – що ті, у Верховній Раді,  за чуби хапаються, тут он 2 сім’ї не розберуться, а ви хочете!..