На прибазарній площі - конфліктна ситуація, розмовляють на підвищених тонах.  Чоловіки і жінки  підступають до когось з претензіями, долинають слова: „Торгівля зривається”. Підходжу ближче . Від гурту відбивається знайомий фермер, це Микола Іванович Ярошенко.

- Чого  вчепились, моя продукція, захочу, даром віддам, - досить  спокійно  висуває свої  аргументи власник білокачанної  капусти.

На очі потрапляє цінник: 1 грн  за 1 кг. Так ось чому  ґвалт: «мітингувальники» продають значно дорожче...

Микола Іванович  фермерствує  майже 15 років, засноване ним  СФГ «Острів Надії»  має 15 га  орної землі. Обробляють її практично  вдвох  із сином Андрієм. Вирощують столові буряки, моркву, ту ж саму капусту, картоплю.  Раніше  достигали  на цих гектарах  томати, огірки і цибуля, але ці культури нині  часто   вражаються хворобами , обробляти їх  хімпрепаратами  фермер не бажає принципово.

 

- Хай  не скуштую помідор чи огірок, ніж жуватиму «хімію», - констатує  овочівник. – Хочу  не лише заробити  якусь копійчину, а й порадувати  покупця чистим  врожаєм  з українського чорнозему.  А що ціни помірковані, то це вже моя справа. Гріх сьогодні  збагачуватись, коли скрізь – криза.  Та з Божою поміччю , вже розрахувалися з кредитами, то трохи легше. Брали у банкірів  у позику кругленьку суму -  300 тис. грн. А  повертати  мусили    з процентами всі 500.  Проте , тепер у нас -  і автомобільчик, і тракторець  Т-25, овочева сівалка, картоплесаджалка , ще деяка техніка.

 
- Оце правда, не застосовуєте  ніяких хімпрепаратів?

- Єдине , що отримують  наші  грунти,  - це органіка. Урожаї вирощуємо гарні. Треба лише  докласти працю. Звісно, легше  обробити поле  гербіцидами, ніж нищити зілля сапою. Але  який би мали кінцевий результат? Зважте, наше СФГ поставляє продукцію у дитячі заклади. Малеча має отримувати найкраще. Не бажаємо мати справу ні з отрутами, ні з сумнівними добривами. Третину площі завжди залишаємо під пар, влітку культивуємо, так запобігаємо росту бур’янів. Це шлях до органічного землеробства. Що це дає? Повезли, наприклад,  капусту  в Київ, обов’язково мали пройти  тест на нітрати. Лаборантки звично нашаткували біленьких пелюсток,  почаклували над ними. Бачу, підозріло зазирають  у пробірки,  перешіптуються. Кажуть: «Вибачте,  аналіз ще раз зробимо».Ще раз шаткують , знов у них якісь  непереливки.  Пішли до завідуючої, а я вже нервую, час – гроші.  Адже моя торгівля  застопорилась. З’явилась керівниця,  дізнаюсь, що в моїй продукції мінімум нітратів – у 10 разів менше, ніж у попередній , що надійшла на ринок, і в 40 разів менше, ніж у хваленій  голландській, яку щойно привезли.

- Мені ж торгувати треба, - майже медовим голоском звертаюсь до завідуючої. –Час іде.

- Зараз поміняємо препарати, для вірності зробимо ще аналіз, якщо він підтвердить попередні - розкупимо вашу  капусту за 20 хвилин, - запевнила мене керівниця.

Так і вийшло. Заметушились дівчата, мені не потрібно було навіть виносить  свою білокачанну продукцію  до прилавка і „містове” не платив.  Під’їхав  з іншого  боку. Закуповували мішками: собі, кумам, знайомим, друзям. Їхні мобілки не вгавали – розхвалювали мої качани. Ще й залишились невдоволеними, бо не всім вистачило.

Уперше повернувся додому завидна.  За кермом усю дорогу співав. Радів не стільки заробленим грошам, як своєму бездоганно чистому  врожаю.  Саме таку продукцію  поставляємо у  дитячі садочки. Уже кілька років  виграємо  тендери на поставку  овочів не лише  для закладів нашого  району,  а й для  конотопців.  До речі,  відшукали вони мене самі. Ще один привід для гарного настрою...

- Чому « Острів Надії»?

- Живемо у Пашковому, поруч – урочище  Острів. Моя дружина  - моя опора і підтримка - Надія. Це й визначило назву фермерського господарства. 

 - Як святкуватимемо День працівників сільського господарства ? А от біля своєї продукції  і святкуватимемо. Може, купимо пару  оселедців, ще яких делікатесів, а щодо птиці, яєць – то все це у нас є, вирощуємо для власних потреб. Молочне сусідка поставляє.

Ажіотаж біля капусти захопив і автора, хотів придбати «Української осені» качанів зо три, але в сумку ледь вмістилось два. Вона й справді смачна, майже солодка.