Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Пісня повернулася в село

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
 
У минулому році Рубанка святкувала 270-літній ювілей. Так співпало, що незадовго до урочистостей у клуб повернулась колишня його директорка Наталія Іванівна Ярмошенко. Не розкрию таємницю, на той час самодіяльність у селі занепала, практично, вона існувала лише у школі. Наталія Іванівна закликала наших аматорів сцени підготувати до ювілею села гарний подарунок – святковий концерт. Звісно, більшість уже відвикла і від помостів, і від мікрофонів, і від виступів перед аудиторією. Мало хто вірив в успіх, бо й часу залишалось небагато. Та виявилось, погано знали свою директорку. Вона приходила не один раз, переконувала, умовляла відвідувати репетиції. І багато хто погодився. А ще встигала при цьому прослідкувати і за ремонтом клубу, і власноруч кроїла і шила сценічні костюми, розподіляла ролі. Бувало, приходив хтось, згодившись допомагати, але співати – не мастак, до танців не мав хисту зроду, але Наталія Іванівна виявляла в ньому вміння читати гуморески або розпізнавала акторський талант. Так на сцені з`явились Володимир Сінкін і Сергій Ільченко, приєднався до них і старшокласник Ярослав Рогальчук. Їхні гумористичні сценки пожвавлювали аудиторію, часто глядачі сміялись до сліз. Проте це було пізніше.

Тоді ж, уже після кількох репетицій, коли залунали у повну силу голоси наших солістів, прийшла впевненість і до інших...

До цього життя у нас було досить одноманітним: зберемось, бувало, потеревенимо, полузаємо насіння – і по домівках. А тепер спішила попоратись вдома, аби встигнути до клубу.
 
На ювілеї виступили вдало, навіть успішно. Про це свідчили і бурхливі оплески, і говорили наші земляки, які скучили на живою піснею, і підтвердили гості з району. На досягнутому не зупинились. Згодом відзвітували на районній сцені, підготували кілька концертів до свят. Пізніше стали оновлювати програму до Дня працівників сільського господарства.

Відродилась наша самодіяльність не на порожньому місці. Літні люди пам’ятають, якою співучою була Рубанка колись. Тоді на районні огляди хоровий колектив вирушав у складі до 50 чоловік. Теплими вечорами переливались пісні з одного сільського кутка в інший. Тепер спів знов повернувся в наше мальовниче село.

Дивна сила пісні. Вона згуртувала у єдиний колектив моїх земляків, різних і за професіями, і за віком, і за вподобаннями. Ніна Кіреєва і Людмила Лут присвятили себе вихованню дітей, Олена Дончак і Тамара Ільченко – продавці, Олена Адуашвілі – завідуюча відділенням зв’язку, її тезка Олена Ільченко – медсестра, Катерина Заєць – бібліотекарка, Богдана Задерей – художній керівник. Є ще в нас одна Олена, це секретар сільської ради – Олена Бондар. Їх голоси зливались воєдино, радуючи односельців мелодійними куплетами пісень.

Давненько до того не гостювали на нашій сцені й народні таночки, тепер хореографію відродили. Радують своїми виступами Альона Мірошниченко, Аліна Рябуха, Наталія Заєць, Сергій Ільченко, брати Олександр і Олексій Ярмошенки.

Тезки  Юрії, Монько і Максимчук – солісти, останній – ще й любитель гумору, піднімає настрій землякам сатиричними мініатюрами.

Концерт, який відбувся нещодавно і присвячувався трударям полів і ферм, зібрав повний зал глядачів. Вдячними оплесками винагороджували наші односельці кожен виступ. Подумала тоді, як гарно, що в клуб повернулася Наталія Іванівна, яка змусила нас повірити в себе. За це їй велике спасибі.

А ще дякуємо нашому сільському голові  Віталію Михайловичу Задерею, підтримку якого самодіяльники цінують. Допомагав у збиранні місцевого фольклорного матеріалу палкий прихильник української народної творчості - лікар Олег Петрович Калиняк. Осторонь цієї справи не залишилась і Ніна Іванівна Лут. Колишня вчителька вже на заслуженому відпочинку, але охоче включилась у клубну роботу.

І звісно, не обійшлося свято без допомоги спонсорів. Найщедрішими серед них були директори: Ярослав Бабич - СТОВ „Ланагропрод”, Олександр Сєнчик –  ЗАТ „Кремінь” та Василь Саган - „Бахмач-Агро”. А ще аматорів сцени підтримала матеріально підприємець Людмила Сокол, яка сама була колись активною самодіяльницею і чарувала своїм дивним голосом.

Галина Монько,
 с.Рубанка

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове