Одна Україна - одна історія?

  • Друк
Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Цей напис на синьому бігборді у Крутах нікого не переконав. Влада провела свій „захід”, опозиція – свій мітинг. 29 січня, 94 роки потому, на станції Крути Україна вшанувала полеглих за незалежність.

Під синіми прапорами „регіоналів”до меморіалу „Па-м’яті героїв Крут” підійшла обласна влада, із Києва нікого не було. Натомість було дуже багато охорони: міліція, беркутівці, патрульна служба відділили владу від решти присутніх. Решта, щоправда, від цього не страждала. „Вас не пропустили?” – питаю тих, хто стоїть за шеренгою правоохоронців. „А ми поряд з ними й не хочемо!” – відповідають люди під стягами Всеукраїнського братства вояків УПА. Представники влади покладають вінки і квіти, панахиду по загиблих воїнах відправив архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Синоду УПЦ КП Євстратій. Зачитують звернення від Президента В.Януковича. Вигуки:”Ганьба!” – це протестна молодь. Там стоять хлопці з такими гаслами: „Держава понад партії. Нація понад класи!”, „Влада, іди в жо...у!”

Завершується захід. Делегації направляються до своїх автобусів, серед них і наша, Бахмацька, із районним начальством (заступниками голів) і працівниками держустанов. Питаю знайому із їх числа, чи з власної ініціативи приїхала. „Та з якої власної – за вказівкою!” А ми – самі, їхала у електричці з керівником районної організації Української Народної партії Петром Лященком і його однопартійцями, козаками з Конотопа, Ромен та іншими.
 
Синьопрапорні пішли – і розпочався мітинг демократичних сил. Майорять прапори УНП, „Нашої України”, „За Україну”, „Фронту змін”, Конгресу Українських Націоналістів, „Свободи”, партії захисників Вітчизни, „Удару”, Спілки офіцерів, УНА-УНСО, козацьких формувань, юнь із Молодого Руху України розгорнула величезне полотнище державного стягу.

Натовп дуже чемний: не штовхаються, а просять „Дозвольте...перепрошую...вибачте...” Стою поряд із Героєм України Дмитром Павличком, Володимиром Яворівським, хтось позаду ввічливо:”Дозвольте мені пройти до Зайця”. І підійшов після виступу – усі ці відомі люди ходили просто в натовпі, охоче спілкувалися, настрій у народу піднесений, атмосфера просто супер. Мітинг розпочали панахидою священики православної церкви Київського патрі-архату і Греко-католицької, о.Михайло Низькогуз із Львова говорить власну молитву, серед іншого такі слова: „Господи, прошу Тебе, дай мудрості лідерам опозиції, прошу їх – не зрадьте народ, він вам не простить...”

Виступають народні депутати: Іван Заєць (УНП), В’ячеслав Кириленко („За Україну!”), Володимир Яворівський („Батьківщина”), Олег Тягнибок (ВО „Свобода”), Микола Онищук („Наша Україна”), КУНівець Степан Брацюнь, Євген Лупаков від Спілки офіцерів України, Павло Барнацький від партії захисників Вітчизни і наш друг із Білорусі – опозиціонер В’ячеслав Сівчик, який говорить рідною мовою, але так зрозуміло всім. 

Дмитро Павличко:”Дорога моя родина, дякую всім, особливо священикам, керівникам Барського агротехнікуму (Вінниця) і ліцею ім.Героїв Крут (Львів), студенти котрих тут сьогодні... І ганьба тим вчителькам, що стояли тут сьогодні з тими синіми прапорами...” Як справжній поет завершив віршем „За що я вмер під Крутами”. А ще сказав сильно: „Я не можу дивитися на ваші прапори, ні, я їх всі люблю, але ми повинні бути під одним прапором – державним. І на вибори, закликаю вас, діти мої, вийдіть одним списком!”

Ведучий Володимир Ступак, голова обласної організації УНП, зачитав  резолюцію з вимогами: перенести День захисника Вітчизни з 23 лютого на 29 січня, повернути сторінку про бій під Крутами до підручників історії України, звільнити українофоба Табачника. Постріл-салют із гармати  її підтвердив!

Що вразило. Хоча влада й потурбувалася (дійсно треба подякувати) про людей: стояли намети МНС для обігріву з „буржуйками”, гарячим чаєм – погода теж віддала перевагу тим, хто приїхав за велінням серця. Під час мітингу вийшло сонце і світило до самого завершення, поки всі автобуси і електрички не поїхали. І всі потяги, що проїздили повз Крути, протяжно сигналили... Слава героям Крут! 
 
Н.Теплова